Світло Православ'я
    Видання Львівської єпархії Української Православної Церкви
 

Інтернет-версія газети
"Світло Православ'я"

Архів номерів

  
№5 (91)  2002 р.

Анонс номера

Зміст номера:

Пасхальне послання архієпископа Львівського і Галицького Августина

Пасха: вихід з пекла

Пасха: смерть і страждання - як розуміють її католики та протестанти

Свята великомучениця Ірина

Таємниця гробу Господнього

Пасха в часи гонінь на Церкву. Пасха у вигнанні

Як матінка Діонісія з кіньми христосувалася

Пасха в Москві

Життя молодих людей зараз є далеко не простим... Сторінка православної молоді

Пасхальне диво

В ніч на пасху. Дитяча сторінка

Парадокси релігійної статистики

Таємне стає явним

Оновлення ікони

Що хоче нам сказати Господь?

Падіння з дзвіниці

Симпатичне чудовище

Яблуко

Молитва матері Тяготи сучасних жінок-мироносиць

Дві кави по-турецьки

Моя дружина православна... (Лист в газету)

"Обливаний понеділок"

З усього світу...

 
 
 

Газета
"Світло Православ'я"

Засновник і видавець:
Львівське єпархіальне управління Української Православної Церкви.
Реєстраційне свідоцтво
КВ-975.
Виходить з 1.01.1994р.

Редакційна рада:
протопресвітер Василій Осташевський,
священик Андрій Ткачов,
Анатолій Шевченко,
Оксана Жаборинська

Адреса редакції:
79008, м. Львів,
вул. Короленка, 3.
а/с 1352

Веб-дизайн:
Олександр Денисюк
E-mail:
alexdeni@mail.ru
  Rambler's Top100

Rambler's
Top100
TopList
Від   20.1.2001

ЧИСТЫЙ ИНТЕРНЕТ - logoSlovo.RU
Від   24.1.2001


 

Львівська єпархія
Української Православної Церкви

Інтернет-версія газети `Віра і культура`
 
Спілка Православної молоді України (UKRAINIAN ORTHODOX YOUTH FELLOWSHIP)
 

 
    

МОЯ ДРУЖИНА ПРАВОСЛАВНА...

Лист в газету (”Начало” №3, 2002)

Поділюся з вами своїм горем: моя дружина - православна. “Віру істинну”, за її словами, відкрила для себе зовсім недавно, але це вже відчутно позначилося на всьому нашому сімейному укладі. Почну з того, що всі обов'язки з домашнього господарства, які дружина худо-бідно, але виконувала, тепер лягли на мої, хоч і не тендітні, але досить обтяжені забезпеченням матеріального статку родини турботами, плечі.

На щастя, їжу мені приходиться готувати не так часто, тому що більшу частину року, як з'ясувалося, становлять пісні дні, а це означає сиро- і малоядіння. Подружні обов'язки теж зведені до нуля, і більше того, якщо дружина удостоїлася причаститися святих Тайн, а це відбувається з нею досить часто, наближатися до неї ближче ніж на один метр, забороняється, щоб благодать, яку вона здобула, не убула. Останнє, в основному, вдається без особливих зусиль, тому що бачимося ми тепер дуже рідко. У будень і вона, і я на роботі, у суботу в неї служба і недільна школа, у неділю - монастирська служба і послух (з'ясовує, хто з парафіян нашої церкви в чому терпить нестатки). Вона і раніше була активною: то суботник, то недільник, то якесь суспільне навантаження, але якось і за собою встигала стежити, завжди і з зачіскою, і одягнена була модно, не те що тепер - волосся абияк підколене, хустина на голові, про косметику, навіть найскромнішу, не може бути й мови. Усе це, як з'ясувалося, підступи лукавого. Знову ж таки дратівливою не в міру стала, та воно й зрозуміло... За весь день набігається, а вночі до екзамену з “Сравнительного богословия” потрібно готуватися, у кого завгодно голова замакітриться. Раніше хоч якийсь передих був. Пам'ятаю, як ми дружно всією родиною готувалися до зустрічі Першотравня, Нового року й інших свят, тепер вже цілий рік живемо під знаком однієї події, що неминуче насувається на нас, - кінця світу. Застілля у нас віднині не буває. Книг ми також не купуємо (“все мирське, все від лукавого”), на пляж не ходимо (оголюватися на людях - прирівнюється до содомського гріху), телевізор не дивимося (прирівнюється до паління і рукоблудної пристрасті). Ні, я не нарікаю, але діточок шкода, їх і зі спортивної, і з музичної шкіл забрали, щоб звести до мінімуму спілкування з невоцерковленими дітьми.

Усі друзі мої потрапили в розряд ворогів Православ'я, з якими необхідно вести непримиренну боротьбу, і вони уникають бувати у нас, а якщо хто-небудь і заскочить випадково, квартира негайно піддається окропленню освяченою водою.

З жахом чекаю, що й мене з дня на день зарахують до ворогів Віри істинної. Але стати її послідовником не можу з тої простої причини, що треба ж комусь і дітей годувати. Ось так з роздвоєними почуттями і живу.

Зараз дружини немає вдома, поїхала в паломницьку подорож, відвідає десять монастирів. Прибирав у неї на столі і знайшов вашу газету між книг з Переданнями святих отців, напевно, вона її читає. Вирішив звернутися за допомогою. Опублікуйте мій лист, будь ласка, слухати вона мене не хоче, то може хоч у газеті прочитає мою сповідь і опам'ятається.

Михайло Перебийніс,
м. Кривий Ріг

 

На початок сторінки