Світло Православ'я
    Видання Львівської єпархії Української Православної Церкви
 

Інтернет-версія газети
"Світло Православ'я"

Архів номерів

  
№6 (80)  2001 р.

Анонс номера

Зміст номера:

Слово на свято Сходження Святого Духа

"Ближче до Папи – ближче до Бога"?

День Святого Духа

Що таке святість?

Звичаї перших християн. Зібрання християн

Поради віруючого лікаря

Берлінська стіна в Україні

Дитяча сторінка
Преподобний Левкій, юний ігумен

На допомогу вчителю "Християнської етики"
Мета і засоби

Вартість абрикосової кісточки, (або за що просив вибачення Папа)

Правда про Фатіму

Що ви знаєте про Католицизм?

Католики вже давно піддали нас анафемі

"Київ бомбили, нам оголосили..."

З усього світу...

 
 
 

Газета
"Світло Православ'я"

Засновник і видавець:
Львівське єпархіальне управління Української Православної Церкви.
Реєстраційне свідоцтво
КВ-975.
Виходить з 1.01.1994р.

Редакційна рада:
протопресвітер Василій Осташевський,
священик Андрій Ткачов,
Анатолій Шевченко,
Оксана Жаборинська

Адреса редакції:
79008, м. Львів,
вул. Короленка, 3.
а/с 1352

Веб-дизайн:
Олександр Денисюк
E-mail:
tarasiy@compclub.lviv.ua
 


 

Львівська єпархія
Української Православної Церкви

Інтернет-версія газети `Віра і культура`
 
Спілка Православної молоді України (UKRAINIAN ORTHODOX YOUTH FELLOWSHIP)
 

 
    

ПОРАДИ ВІРУЮЧОГО ЛІКАРЯ

ПІСТ - ПЕРШИЙ ПОМІЧНИК ЛІКАРЯ

Помисли плотські є смерть, а помисли духовні - життя і мир
(Рим. 8, 6)
Піст і молитва - засоби спасіння.

Піст насамперед полягає в стримуванні від надмірної кількості їжі, з цього вже випливає, що він пов'язаний з силою волі. Як мускули ослаблює бездіяльність, то в ще більшій мірі слабшає воля, якщо людина не контролює її.

Людина, що живе в достатку, і задовольняє кожне своє плотське бажання, приходить до того, що тільки з великими зусиллями волі може встояти перед спокусами - воля її слабшає. І навпаки, нужда, постійна відмова собі в плотських втіхах робить людину більш сильною, загартовує волю.

Піст є стимулом волі. Страх, що пісна їжа може зашкодити здоров'ю, не витримує наукової критики. Як показує досвід подвижників, що знали міру в їжі, навіть при рослинному раціоні доставляли організму все необхідне для підтримки сил.

Звичайне відчуття голоду при переході на пісну їжу - в людини, що звикла харчуватися м'ясом - є не що інше, як відчуття нестачі звичного подразника, як це буває в курця, що відвикає від тютюну, або в алкоголіка - від горілки. Звичайно за деякий час це відчуття зникає.

Але якби піст зводився тільки до обмеження в кількості їжі, то як вправу для сили волі можна було б використати будь-яке інше обмеження. Та в тому й справа, що засіб цей в основі своїй має одну особливість. Зміцнюючи волю шляхом помірності, піст сприяє поліпшенню функцій головного мозку: просвітлює розум, а сферу почуттів робить більш сприйнятливою до всього позитивного.

Таким чином, ми підходимо до питання про різницю впливу рослинної і тваринної їжі на організм людини взагалі і зокрема - на функцію нервової системи і головного мозку.

Я постараюся довести, по-перше, що діяльність головного мозку залежить в деякій мірі від речовин, що живлять клітини мозку, по-друге, що досвід і наукові спостереження свідчать на користь рослинної їжі.

Доказ першого ми знаходимо у вивченні явищ хронічного алкоголізму. Це вивчення показує, що постійна присутність алкоголю в крові людини викликає різкі зміни в духовній сфері - пониження почуття відповідальності (одна з характеристик моралі), схильністю до поганого, ослаблення волі і, нарешті, розумово-пізнавальної спроможності, причому всі ці зміни в психічній сфері наступають до того, як встигнуть розвинутися органічні зміни в органах - серці, судинах, печінці, нервовій системі, нирках.

Але запитають, в чому полягає різниця між харчуванням рослинною і тваринною їжею, якщо хімічний склад тієї й іншої майже однаковий: ті ж білки, жири, вуглеводи - тільки в інакших сполуках? Але подібність ця вдавана. Крім трьох основних речовин (білків, вуглеводів і жирів) в тваринну їжу входить ще багато т.з. екстрактивних речовин, яких немає в рослинній їжі або, принаймні, не в такій кількості. Хто не відчув збудливої дії м'ясного бульйону, хоча він заключає в собі небагато поживних речовин в буквальному значенні цього слова? Також відомо про шкідливий вплив цих речовин, аналогічний дії алкоголю, на деякі хворі органи, наприклад, на нирки при їх запаленні.

Це, так сказати, загальні роздуми і повсякденні спостереження, а ось що говорять про вплив м'яса на людський організм віденські фізіологи Ліхтенфальс і Фреліх: “М'ясо, особливо ж бичаче, подібно до спиртних напоїв, на якийсь короткий час штучно піднімає тонус, за яким неминуче слідує пониження життєдіяльності організму".

Ось в цій фізіологічній різниці рослинної і тваринної їжі треба шукати головний зміст тілесного посту.

Стримування від м'яса, поєднане з помірністю в їжі, покращує усі функції організму, просвітлює розум, робить більш сприйнятливою сферу почуттів і зміцнює волю. Великі отці Церкви ніколи не зневажали цим, а перед кожним значним вчинком накладали на себе піст, вже тим признаючи його дієвість для зміцнення духовних сил.

Досвід святих отців свідчить на користь посту. Постійний піст допомагав подвижникам дожити до глибокої старості і зберегти до кінця життя незвичайну ясність думки, чистоту душі і твердість волі.

Нарешті, вже останнім часом і в медичній науці починають роздаватися голоси, що харчування м'ясом, спричинює хворобливий стан і, насамперед, шкідливо діє на нервову систему, на функції головного мозку, потім - на серце, судини, нирки і зрештою приводить до різноманітних захворювань, при яких, як показують спостереження і повсякденний досвід, і душевна сфера рідко перебуває в стані рівноваги і чистоти. Таким чином, для душі піст є горнилом, що очищає серце, просвітлює розум і загартовує волю, для тіла ж є захисним клапаном, який захищає від надмірного накопичення в крові шкідливих продуктів неповного окислення білкових речовин при надмірному харчуванні. Піст запобігає розвитку багатьох хвороб і передчасної смерті.

С. Апраксін,
“Лечебник”

 

 

СВЯТІ ОТЦІ ПРО ХВОРОБИ

Здоров'я є дар Божий, але не завжди буває корисним цей дар: як і страждання, хвороби мають силу очищати нас від душевних нечистот, загладжувати гріхи, смиряти і пом'якшувати нашу душу, заставляють одуматися, почати розуміти нашу неміч і пам'ятати про Бога. Тому хвороби потрібні і нам, і нашим дітям.
(Прп. Серафим Саровський)

*     *     *

Потрібно дякувати Господу за хвороби і спокуси, бо ними випробовується наша любов до Бога, стаємо ближчими до Нього, а в цьому полягає і головна мета християнина - йти до Христа, Спасителя нашого.

*     *     *

Хвороба - це хрест, ярмо блага для лінивого духом, яке веде до вічного блаженства. Тому будьте благодушними серед тривоги за своє здоров'я, довірте себе волі Божій, з радістю і вдячністю переносьте хвороби, знаючи, що тілесними хворобами зцілюється душа.

*     *     *

Як ліки виліковують тіло, так хвороба - душу.

*     *     *

Хвороба - це наука смирення, тільки тоді людина бачить настільки вона вбога, гола і сліпа.

(Прп. Амвросій Оптинський)

*     *     *

Коли хворий, перше за все, поспіши очиститися від гріха в таїнстві Покаяння і в совісті своїй примиритися з Богом.

(Свт. Феофан Затворник)

 

На початок сторінки