Світло Православ'я
    Видання Львівської єпархії Української Православної Церкви
 

Інтернет-версія газети
"Світло Православ'я"

Архів номерів

  
№5 (79)  2001 р.

Анонс номера

Зміст номера:

Про Вознесіння Господнє і П'ятидесятницю

Дивенъ Богъ во святыхъ Своихъ. Великомученик Георгій Побідоносець

Звір з сімома головами

Щоденник священика

Чудо зцілення

Звичаї перших християн. Аскетизм християн

Богоугодний дроворуб

Паління

Джерело святої Анни

Допомогла Почаївська ікона

Дитяча сторінка
Мученик Іоан, младенець Київський

На допомогу вчителю "Християнської етики"
Доброта і слушність

Роздуми напередодні візиту (якого могло б і не бути)

Католицизм у Сирії

Ісус чи Іісус Христос?

Правда про Фатіму

Дивенъ Богъ во святыхъ Своихъ. Життя преподобного Микити Затворника (31 січня ст.ст.)

Лікарі - угодники божі

З усього світу...

 
 
 

Газета
"Світло Православ'я"

Засновник і видавець:
Львівське єпархіальне управління Української Православної Церкви.
Реєстраційне свідоцтво
КВ-975.
Виходить з 1.01.1994р.

Редакційна рада:
протопресвітер Василій Осташевський,
священик Андрій Ткачов,
Анатолій Шевченко,
Оксана Жаборинська

Адреса редакції:
79008, м. Львів,
вул. Короленка, 3.
а/с 1352

Веб-дизайн:
Олександр Денисюк
E-mail:
tarasiy@compclub.lviv.ua
 


 

Львівська єпархія
Української Православної Церкви

Інтернет-версія газети `Віра і культура`
 
Спілка Православної молоді України (UKRAINIAN ORTHODOX YOUTH FELLOWSHIP)
 

 
    

ПРО ВОЗНЕСІННЯ ГОСПОДНЄ І П'ЯТИДЕСЯТНИЦЮ

Ми вже - напередодні свята Вознесіння Господа Іісуса Христа і празника П'ятидесятниці. Мені хочеться поговорити про це.

Пророк Ісайя в 53-й главі говорить: “Направду ж Він (Христос - ред.) немочі наші взяв і нашу біль поніс... Його ж ранами нас уздоровлено...” (Іс. 53, 4, 5). І коли ми тільки думаємо про явлення Воскреслого Іісуса Христа Своїм учням, Який просить їх торкнутися Своїх рук, а Апостола Фому - вкласти пальці в рани на руках, ногах і ребрі, щоб переконатися в реальній їх глибині, ми щось упускаємо.

Ми забуваємо, що возносився Іісус Христос з ранами. Наші гріхи поранили Його Плоть. І не осягнути нам таїнства не тільки Воскресіння, але й Вознесіння, бо вступив Він в Славу Божу і сів одесную Отця з ранами на тілі Своєї людської плоті, пораненої людськими гріхами. Він все ще продовжує нести на Своїх плечах наші тяготи. І Воскресіння Христове, і Страсна седмиця напруженого чекання заключають в собі таємницю Триєдиного Бога, Святої Трійці - Незбагненної, Великої.

Вся журба землі, весь біль і жах людського нерозуміння лягли на плечі Христа, але Він не скинув їх ні Воскресінням, ні Вознесінням Своїм.

І коли в день Святої П'ятидесятниці - той день, що ми святкуємо як день Святої Трійці - Він посилає Свого Духа на Апостолів, на Церкву, на весь світ. З одного боку, ми - Тіло Христове - живе і трепетне, за словами Павла тіло, що носить на собі рани Спасителя. З століття в століття Церква покликана бути Тілом Христовим, "ломимымъ" за спасіння людства. І ми, як Тіло Його, хоч і не варті Його, але тільки тому, що ми - Христові, тому що ми - Церква, ми причетні до цьому дару Сходження Святого Духа.

Ми одержуємо Духа Святого не тільки як Тіло Христове, а кожний і разом як грішники, яким відчай додає сміливості, просимо допомоги Божої для нашого спасіння...

І тому до свята, яке наближається, ми повинні особливо готуватися: ми повинні прийти в немочі своїй, усвідомивши її, і з усією щирістю, відкрито, з тугою за Богом, зі зголоднілою і спраглою нашою душею за Ним, за Господом, щоб Він поселився в ній і щоб ожила вона, і щоб змінилося життя наше...

Проведемо ж цей час, заглядаючи в глибину наших сердець, проведемо цей час у чеканні і в молитві, щоб, коли разом будемо співати Духу Святому молитву: “Прииди и вселися в ны!” - це була б не звикла молитва, а вершина нашої туги за Богом, повнота любові нашої до Бога.

Дивенъ Богъ нашъ! З якою вдячністю ми можемо думати про Нього! Нас, напіввірних, нас, що так легковажать чеснотами, любить Він. Вірить в нас, і все ще не втрачає надії силою Своєю допомогти нам, якщо ми добровільно дамо Йому право, поселитися в душі нашій. Будемо ж готуватися благоговійно до сходження Духа Святого на нас. Амінь.

Митрополит Антоній Сурожський

 

На початок сторінки