Світло Православ'я
    Видання Львівської єпархії Української Православної Церкви
 

Інтернет-версія газети
"Світло Православ'я"

Архів номерів

  
№4 (78)  2001 р.

Анонс номера

Зміст номера:

Дивенъ Богъ во святыхъ Своихъ. Св. мучениця Фомаїда

Лист Константинопольського Патріарха Варфоломія українським парламентарям

Прес реліз Першої конференції Львівського обласного осередку об'єднання громадян "Путь православних"

Вітальне слово від імені парафіян церкви св. Іоана Хрестителя

Благодатний вогонь

Звичаї перших християн. Шлюб

Подружня вірність

Папу запрошено: він має відвідати Україну в червні

Дитяча сторінка
Підсніжник.

На допомогу вчителю "Християнської етики"
Великодні писанки

Вже близько, коло дверей...

Кусюча... картопля

Меланя - "голова барання"

Чудо з іконою

З усього світу...

 
 
 

Газета
"Світло Православ'я"

Засновник і видавець:
Львівське єпархіальне управління Української Православної Церкви.
Реєстраційне свідоцтво
КВ-975.
Виходить з 1.01.1994р.

Редакційна рада:
протопресвітер Василій Осташевський,
священик Андрій Ткачов,
Анатолій Шевченко,
Оксана Жаборинська

Адреса редакції:
79008, м. Львів,
вул. Короленка, 3.
а/с 1352

Веб-дизайн:
Олександр Денисюк
E-mail:
tarasiy@compclub.lviv.ua
 


 

Львівська єпархія
Української Православної Церкви

Інтернет-версія газети `Віра і культура`
 
Спілка Православної молоді України (UKRAINIAN ORTHODOX YOUTH FELLOWSHIP)
 

 
    
ДИТЯЧА СТОРІНКА

ПІДСНІЖНИК

(легенда)

Коли Іісус помер на Хресті, сумувала вся природа. Земля дрижала, сонце затемнилося, морозний вітер дув понад Голгофою. Довкола завмерло все життя. Трава зів'яла, квіти позвішували голівки, ще й став падати сніг, так що ген широко довкола Хреста не було нічого зеленого.

Увечері прийшов Йосиф із Аримафеї з Никодимом і зняли тіло Христове з Хреста та зложили його на колінах Богоматері, що плакала над Ним. Коли несли тіло Іісусове, щоб похоронити його в викутому порожньому гробі, ішли за ним побожні жінки. Вони були дуже сумні, зникли всі їх надії та спомин про всі обітниці Христові - вони бачили тільки смерть і кінець. Ще раз прийдуть, щоб намастити пахощами тіло Христове, а потім уже не побачать Його, життя попливе, як плило досі без потіхи, без миру, що його тільки Він міг дати. Заплаканими очима споглядали жінки на засніжену гору та нарікали, що вже ніколи не буде весни й що вже всі квіти погинули.

Марія, Мати Божа, чула ті жалі, й її боліло, що жінки такі маловірні й такі безнадійні.

- Ні,- прошептала вона - ні, мій Іісусе, це не кінець! Ти воскреснеш, я знаю це! Тільки хвилинка... тільки хвилинка...

А що жінки дальше бідкалися над кінцем царства Божого, вона обернулась та сказала:

- Він воскресне та знову буде між нами, ви не повинні сумніватися. Ми ще втішатимемося, і Його царство перетриває всі царства землі.

Жінки ж дивилися на неї зовсім безнадійно та говорили:

- Все вмерло, все вмерло! Ось уся гора під снігом.

Тоді Марія підняла долоню та зловила в неї одну сніжинку, що впала з неба. Вона дмухнула на неї, і коли її подих торкнувся сніжинки, стала сніжинка тендітною білою квіткою на зеленому бильці.

- Це знак воскресіння, - сказала Божа Мати жінкам.- Зо снігу повстала маленька квітка, а сніг - це ж смерть. Так треба вам вірити, що ваш Господь житиме, хоча теперечки ви йдете за ним як за вмерлим.

І вона спинилася та посадила білу квітку в землю, покриту снігом. Там вона відразу пустила корінці та прийнялася, і холод не шкодив їй.

Наш народ називає цю вчасну квітку “скорозростом”, або “підсніжником”. Вона голосить світові й тепер, що нам у смутках не тратити надії та що померлі воскреснуть, як воскрес Христос, Своєю смертю поборов смерть раз назавжди.

Антін Лотоцький

 

 

ЧУДО В ЛАВРІ

В 1463 році від Різдва Христового, при благочестивому київському князі Симеоні і при блаженному архімандриті Печерському Миколаї в свято-Успенській Києво-Печерській Лаврі відбулося чудо. В день світлого Христового Воскресіння зайшов один з братії монастиря ієромонах Діонісій в печеру преподобного Антонія, щоб покадити святі мощі.

Покадивши, він звернувся до угодників Божих, які там спочивають, кажучи:

- Святі отці і браття! Сьогодні Великдень! Христос Воскрес!

І тут же, як грім, почувся у відповідь голос від всіх мощей:

- Воістину Воскрес!
 



 

Від редакції:

Дорогі діти! Сьогодні закінчується наш конкурс.

Його переможцями стали Наталія і Соломійка Сідляр з с. Рясни Руської Львівської області і Ірина Піголь з м. Славути Хмельницької області.

Вони отримають перші три номери дитячого журналу “Божа нивка”.

Вітаємо переможців


 

На початок сторінки