Світло Православ'я
    Видання Львівської єпархії Української Православної Церкви
 

Інтернет-версія газети
"Світло Православ'я"

Архів номерів

  
№4 (78)  2001 р.

Анонс номера

Зміст номера:

Дивенъ Богъ во святыхъ Своихъ. Св. мучениця Фомаїда

Лист Константинопольського Патріарха Варфоломія українським парламентарям

Прес реліз Першої конференції Львівського обласного осередку об'єднання громадян "Путь православних"

Вітальне слово від імені парафіян церкви св. Іоана Хрестителя

Благодатний вогонь

Звичаї перших християн. Шлюб

Подружня вірність

Папу запрошено: він має відвідати Україну в червні

Дитяча сторінка
Підсніжник.

На допомогу вчителю "Християнської етики"
Великодні писанки

Вже близько, коло дверей...

Кусюча... картопля

Меланя - "голова барання"

Чудо з іконою

З усього світу...

 
 
 

Газета
"Світло Православ'я"

Засновник і видавець:
Львівське єпархіальне управління Української Православної Церкви.
Реєстраційне свідоцтво
КВ-975.
Виходить з 1.01.1994р.

Редакційна рада:
протопресвітер Василій Осташевський,
священик Андрій Ткачов,
Анатолій Шевченко,
Оксана Жаборинська

Адреса редакції:
79008, м. Львів,
вул. Короленка, 3.
а/с 1352

Веб-дизайн:
Олександр Денисюк
E-mail:
tarasiy@compclub.lviv.ua
 


 

Львівська єпархія
Української Православної Церкви

Інтернет-версія газети `Віра і культура`
 
Спілка Православної молоді України (UKRAINIAN ORTHODOX YOUTH FELLOWSHIP)
 

 
    

ПОДРУЖНЯ ВІРНІСТЬ

“Пий воду з твоєї водойми і ту, що витікає з твого колодязя. Нехай не вихлюпуються джерела твої на вулиці, потоки води - на площі; нехай вони будуть належати тільки тобі одному, а не чужим разом з тобою”. Так таємниче говорить премудрий Соломон про подружню вірність. “Джерело твоє нехай буде благословенним; і нехай жінка юності твоєї буде втіхою тобі... і для чого, сину мій, захоплюватися посторонньою?..” (Притчі 5, 15-20).

До слів Премудрого прихилимо своє вухо і ми. З численних бід, обрушених на людський рід, подружня невірність є однією з головних, яка в свою чергу породжує безліч інших. На думку свт. Іоана Златоуста, світ складається з держав, держави - з міст, а міста - зі шлюбів. І якщо ми зруйнуємо сім'ю або внесемо чвари і розбрат, то так ми похитнемо “підвалини” всесвіту.

Навіть Свята Церква уподібнюється в Новому Завіті Нареченій Свого Жениха - Іісуса Христа, а чоловік і дружина, відповідно, подібні в шлюбі Христу і Церкві (Єф. 5, 25-33). Чи не тому Свята Церква карається розколами і заколотами, що сім'я - ця “мала Церква” - всюди опоганюється й зневажається різноманітними гріхами?

Які ж гріхи найбільше підривають шлюб? Коли фарисеї запитали Христа про розлучення, він відповів, що всякий, хто розлучається з дружиною не через перелюб, прагне перелюбу (Мф. 19, 9).

З безлічі причин, що руйнують сімейне життя, ми могли б назвати і пияцтво, і бездітність, і бідність, і “несумісність характерів”. Господь з усього згадав тільки про перелюб. Він єдиний - найстрашніший, знищує шлюб, тоді як інші причини лише обтяжують його.

“Тож вони вже не двоє, а одна плоть. Отже, що Бог з'єднав, того чоловік нехай не розлучає” (Мф. 19, 6) - такі слова Христа про шлюб, стислі, але дія їх, як меч обоюдогострий.

Вже сам факт створення Богом одного чоловіка і однієї жінки запевняє нас, що чоловік повинен мати лише одну жінку-дружину і помічницю, а жінка - лише одного чоловіка - за чоловіка, взаємно. Ні розлученню, ні зраді немає місця в Божому замислі про шлюб.

Але наскільки ця біблійна правда відрізняється від повсякденної фальші! Ми схожі на тих євреїв, про яких говорив Бог вустами Ієремії: “Це відгодовані коні: кожен з них ірже на дружину іншого. Невже Я не покараю за це?” (Ієр. 5, 8). Як і всякий гріх, розпуста приносить короткочасну втіху, а за собою тягне тривалу гіркоту. Сварки, бійки, аборти, покинуті діти, вбивства, самогубства, хвороби стоять за розпустою, як діти за матір'ю. “Смертю помреш”, - сказав Господь Адамові, намагаючись страхом відвадити від гріха. Але Адам не послухав. Першому сину Адама, Каїну, що виношував в собі чорні думи Господь сказав: “...біля дверей гріх лежить; він манить тебе до себе, але ти пануй над ним”.

Гріх вабить до себе і нас. “Пануй над ним”, - говорить Слово Боже.

Всякий гріх зароджується в думці, і найнадійніша перемога - це вигнання грішної думки зі свого розуму і серця.

По-перше, нехай кожний одружений чоловік покладе на серце таку думку: “У світі не існує для мене більше жінок, окрім моєї дружини”. “У світі більше немає чоловіків, окрім мого чоловіка”, - так нехай думає кожна заміжня жінка.

По-друге, свт. Іоан Златоуст радить людині, ураженій стрілою блудного помислу, ввійти в кімнату і, зачинивши двері, читати зі Святого Письма ті місця, в яких говориться про святість шлюбу. По-третє, молитва, що завжди зігріває і захищає людину, захистить її і в цьому випадку. Людина, що молиться, по слову Пімена Великого, подібна до посудини, яка стоїть на вогні. На неї не можуть сісти нечисті комахи. Так і до людини, що молиться, не можуть пристати спокуси, що оточують її з усіх сторін.

Є місце для молитви навіть і на подружньому ложі. Приклад молитви в першу шлюбну ніч приводиться в книзі Товита. Ось закінчення цієї молитви: “І нині, Господи, я беру цю сестру мою не для вдоволення похоті, але воістину як дружину: благослови ж помилувати мене і дай мені зістаритися з нею! І вона сказала з ним: “Амінь” (Тов. 8, 7).

Але не тільки духовні вправи (читання, молитва, роздуми) потрібні. Необхідно дотримуватися і посту плоті. Пророк Ієремія не випадково називає людей, розпалених жагою, “кіньми вгодованими”. Плотські пороки не випадково вкорінялися понад міри в місцевостях родючих і багатих. По слову книги Буття земля Содомська була “як сад Господній” (Бут. 13, 10), а гріх Содому полягає в “гордості, перенасиченні і ледарстві, і вона (земля) руки бідного і нужденного не підтримувала” (Ієз. 16, 49).

Ще раз можна подивуватися Божій мудрості Матері-Церкви, що розсудливо оточує наше життя з чотирьох сторін ніби чотирма стінами: Великим, Петровим, Успенським і Різдвяним постами. Кожну седмицю нашого життя Церква скріплює постом в середу і п'ятницю. В усі ці дні ми не тільки утримуємося від розмаїття страв, але й утримуємося від подружньої близькості.

В результаті такої помірності міцніє духовна близькість між чоловіком і дружиною, вони цінують і бережуть сімейну злагоду, сприймають свої сімейні відносини як дарунок Бога. Подібно простолюдин з апетитом вкушає просту і здорову їжу, а багач проводить час в пошуках насолод. Так роботяга солодко спить на твердому ложі, а ледар крутиться на перині до світанку.

В одній з притч Соломон повчає того, хто знайшов мед, щоб той їв стримано, щоб не занудило від з'їденого.

Для тих, хто вкушає мед подружнього життя в міру, взаємна близькість буде бажаною, а зрада - неможливою. Для тих, кого нудить від пересичення, хто, наслідуючи римських патриціїв, лоскоче пір'їною гортань, щоб вирвати і їсти знову, - для них не існує нічого святого, а “всі думки і помисли їх сердець - зло повсякчасне” (Бут. 6, 5).

Намагаймося ж, улюблені, постом і молитвою очиститися від гріхів і оборонитися від спокус, щоб бути угодними Богу нашому - “Свідку між чоловіком і жінкою юності його” (Мал. 2, 14).

Преподобний Паїсій Афонський сказав: “Коли зруйнується сім'я, буде зруйноване все: і духовенство, і чернецтво”. Правдивість цих слів ми відчуваємо вже не тільки серцем, але і шкірою. Тільки розпустою, без воєн і епідемій знищуються цілі народи.

Милостивий Господь і напоумить, і збереже нас молитвами святих Іоакима і Анни, Петра і Февронії, Миколая і Олександри...

Священик Андрій Ткачов,
м. Львів

 

На початок сторінки