Світло Православ'я
    Видання Львівської єпархії Української Православної Церкви
 

Інтернет-версія газети
"Світло Православ'я"

Архів номерів

  
№4 (78)  2001 р.

Анонс номера

Зміст номера:

Дивенъ Богъ во святыхъ Своихъ. Св. мучениця Фомаїда

Лист Константинопольського Патріарха Варфоломія українським парламентарям

Прес реліз Першої конференції Львівського обласного осередку об'єднання громадян "Путь православних"

Вітальне слово від імені парафіян церкви св. Іоана Хрестителя

Благодатний вогонь

Звичаї перших християн. Шлюб

Подружня вірність

Папу запрошено: він має відвідати Україну в червні

Дитяча сторінка
Підсніжник.

На допомогу вчителю "Християнської етики"
Великодні писанки

Вже близько, коло дверей...

Кусюча... картопля

Меланя - "голова барання"

Чудо з іконою

З усього світу...

 
 
 

Газета
"Світло Православ'я"

Засновник і видавець:
Львівське єпархіальне управління Української Православної Церкви.
Реєстраційне свідоцтво
КВ-975.
Виходить з 1.01.1994р.

Редакційна рада:
протопресвітер Василій Осташевський,
священик Андрій Ткачов,
Анатолій Шевченко,
Оксана Жаборинська

Адреса редакції:
79008, м. Львів,
вул. Короленка, 3.
а/с 1352

Веб-дизайн:
Олександр Денисюк
E-mail:
tarasiy@compclub.lviv.ua
 


 

Львівська єпархія
Української Православної Церкви

Інтернет-версія газети `Віра і культура`
 
Спілка Православної молоді України (UKRAINIAN ORTHODOX YOUTH FELLOWSHIP)
 

 
    

ЛИСТ КОНСТАНТИНОПОЛЬСЬКОГО ПАТРІАРХА ВАРФОЛОМІЯ
УКРАЇНСЬКИМ ПАРЛАМЕНТАРЯМ

Останнім часом загострилися “політичні ігри” навколо штучного об'єднання українських православних церков, причому найголосніше про це заявляє самозваний “патріарх” УПЦ-КП Філарет, який для досягнення своїх далеко не благих цілей удається до різних обманних дій. Пан Денисенко навіть не соромиться вкладати свою ідею псевдооб'єднання у вуста Константинопольського Патріарха Варфоломія, що, начебто, ось-ось оголосить на весь світ про канонічність УПЦ-КП і візьме її під константинопольський омофор.

Постійна неправда і перекручування фактів змусили українських парламентарів (більше ста народних депутатів) звернутися з відкритим листом до Вселенського Патріарха, де вони висловили свою тривогу з приводу запланованого “об'єднуючого процесу” за участю Константинопольського Патріарха:

“Звертаючись до Вас, Ваша Святість, ми віддаємо данину тому значенню, яке завжди мав Вселенський Патріарх для збереження засад світового Православ'я, його чистоти і сили. Ми розраховуємо на Вашу пастирську мудрість, на розуміння Вашою Святістю шкідливості зазначених процесів для народу України.

Кожен з нас за інших умов радо вітав би такого високого гостя на своїй землі і у своїй оселі, але сьогодні ми маємо зазначити, що мета, з якою Вас запросили, має непередбачувані наслідки і несе розбрат нашій землі і нашій вірі".

Потрібно віддати належне Константинопольському Патріарху, що негайно дав відповідь українським парламентарям.
 

Достойним ста членам Українського Парламенту,
нашої Скромності, любов, благодать та мир від Бога

Ми були вкрай розгублені, прочитавши вашого люб'язного листа до нашої Скромності від 19 січня 2001 року, в якому зазначалося неприйнятне для нас, а саме, що для створення Помісної Української Православної Церкви під нашим проводом, наступним кроком має бути об'єднання з уніатами. Усвідомлюючи, що найбільш суперечливим питанням діалогу, що точиться сьогодні православними та греко-католиками, є питання уніатства, і що наша Скромність особливо наполягає на врегулюванні цієї справи як передумови продовження цього діалогу, кожний розуміє, що об'єднання будь-якої Православної Церкви з уніатською неможливе, якщо тільки таке об'єднання не розуміти як повернення уніатів до Православної Церкви, від якої вони були відокремлені раніше чи то силою, чи оманою. Відповідно, настільки ж дивні ваші слова щодо того, що говориться, нібито в травні цього року визнаємо схизматиків, після чого відбудеться їх об'єднання з уніатами. Будь-яке схвалення з нашого боку щодо такого об'єднання буде рівнозначним запереченню нашого статусу та повністю неможливе.

Користуючись нагодою, вважаємо доцільним проінформувати достойних панів, що навіть фраза, яку ви вживаєте — “під Вашою егідою” не віддзеркалює реальності. Бо дійсно ми глибоко засмучені сучасним розподілом Православної Церкви в Україні на три окремі групи, які не спілкуються між собою; і ми працюємо, словом та переконанням, задля досягнення єдності всіх; і ми продовжуватимемо працювати, поки цього бажають і просять нас про це, на користь відновлення єдності між всіма ними та створення Автокефальної Помісної Православної Церкви України. Але неточно казати, що вона існуватиме будь-яким чином “під нашою егідою”. Це стане дуже ясним, якщо розглянути, якою мірою інші автокефальні Помісні Церкви існують “під нашою егідою”. Ці Церкви включають до себе Московський Патріархат та всі ті, що були проголошені автокефальними, Патріаршими чи Синодальними Вселенським Патріархатом, а саме Церкви Сербії, Румунії, Болгарії, Грузії, Польщі, Албанії, Чеської і Словацької Республік. Бо відомо, що автокефальні Церкви не підпорядковані Вселенському Патріарху, але знаходяться на одному щаблі, рівні достойністю та мають рівне право голосу. Серед них Вселенський Патріарх, як перший серед рівних, лише користується першочерговим правом на служіння. Таким чином, можливе проголошення Української Церкви в якості автокефальної не значить, як це неточно стверджують деякі люди, її відокремлення від найсвятішого Московського Патріархату та підпорядкування Вселенському Патріархатові, а скоріше підняття її стану до самостійно існуючої автономної церкви, такої, як всі інші Православні Помісні церкви.

Тому ані Вселенський Патріархат, ані ми особисто нічого з цього не отримуємо, ми також не маємо особистого бажання щодо проголошення Православної Церкви в Україні в якості автокефальної. Скоріше, прислуховуючись до багатьох православних в Україні, які послідовно за це виступають, ми маємо братські обговорення з Найсвятішою Церквою Росії та іншими зацікавленими сторонами, відповідно до наших обов'язків, що обумовлені нашим положенням у всесвітній Православній Церкві на службі єдності та узгодження дій Православних Церков відносно того, що має бути зроблено в надії знаходження мирного, загальноприйнятного рішення, яке забезпечить відновлення дуже бажаної єдності православних в Україні.

Тому навіть візит нашої Скромності в Україну, за який багато хто виступає — від Його Високоповажності Президента вашої країни. Голови парламенту, ваших вельми достойних колег, лідерів окремих груп до окремих осіб, як духовних, так і світських, — якщо і коли відбудеться, матиме на меті не розділити віруючих в Христа, як це кажуть деякі без жодної підстави, а навпаки — сприяти їх єдності та святково відзначити разом з усіма вами її відновлення.

З огляду на все це, сподіваємося, що й ви також, у вашій високій якості членів українського парламенту, сприятимете єдності Православного Українського народу, по-перше, не приймаючи вищезгадану неточну інформацію щодо намірів нашої Скромності; по-друге, повідомляючи людям про наші добрі наміри, як їх було роз'яснено вище. І по-третє, у будь-який спосіб, що є придатним на ваш погляд, особливо через переконання ваших співвітчизників в тому, що всі їх православні брати, як миряни, так і духовні особи, бажають єдності православних християн в Україні, усунення схизм, відновлення духовного спілкування та братства поміж ними та серед усіх Православних Церков. Тому кожний в Україні має також обов'язок та зацікавленість в тому, щоб відкласти осторонь особисті або інші подібні мотиви та досягти примирення між собою як добрі християни.

Нехай буде з вами Божа благодать та Його безмірна милість, разом з нашою отчею та Патріаршою молитвою, а також з вашими родинами, колегами по роботі, усім віруючим українським народом.

Святіший Патріарх Константинопольський Варфоломій,
12 лютого 2001 року

 

 

У багатьох єпархіях Української Православної Церкви серед парафіян почався стихійний збір підписів під Зверненням до Вселенського Патріарха Варфоломія. Ініціатором цієї акції виступила Спілка Православних братств України. Зокрема, в Зверненні є заклик до Патріарха “не піддатися на провокації розкольників і керованих ними політиків, щоб не створити ще більшої біди, ніж маємо сьогодні”. Вони застерігають Патріарха Варфоломія від організації нових розколів, щоб не повторити трагедію 1054 року.

Православ'я.Ru

 

На початок сторінки