Світло Православ'я
    Видання Львівської єпархії Української Православної Церкви
 

Інтернет-версія газети
"Світло Православ'я"

Архів номерів

  
№4 (78)  2001 р.

Анонс номера

Зміст номера:

Дивенъ Богъ во святыхъ Своихъ. Св. мучениця Фомаїда

Лист Константинопольського Патріарха Варфоломія українським парламентарям

Прес реліз Першої конференції Львівського обласного осередку об'єднання громадян "Путь православних"

Вітальне слово від імені парафіян церкви св. Іоана Хрестителя

Благодатний вогонь

Звичаї перших християн. Шлюб

Подружня вірність

Папу запрошено: він має відвідати Україну в червні

Дитяча сторінка
Підсніжник.

На допомогу вчителю "Християнської етики"
Великодні писанки

Вже близько, коло дверей...

Кусюча... картопля

Меланя - "голова барання"

Чудо з іконою

З усього світу...

 
 
 

Газета
"Світло Православ'я"

Засновник і видавець:
Львівське єпархіальне управління Української Православної Церкви.
Реєстраційне свідоцтво
КВ-975.
Виходить з 1.01.1994р.

Редакційна рада:
протопресвітер Василій Осташевський,
священик Андрій Ткачов,
Анатолій Шевченко,
Оксана Жаборинська

Адреса редакції:
79008, м. Львів,
вул. Короленка, 3.
а/с 1352

Веб-дизайн:
Олександр Денисюк
E-mail:
tarasiy@compclub.lviv.ua
 


 

Львівська єпархія
Української Православної Церкви

Інтернет-версія газети `Віра і культура`
 
Спілка Православної молоді України (UKRAINIAN ORTHODOX YOUTH FELLOWSHIP)
 

 
    

ЧУДО З ІКОНОЮ

Я ввійшов у храм. Ікон зовсім мало. З правої сторони, біля стіни, зауважую ту, заради якої сюди приїхав. Ікона Миколая Чудотворця ніби підсвічена зсередини якимось незвичним, матовим світлом. Перехрестившись, намагаюся знайти пояснення своїй невірі. Але ніякої підсвітки позаду ікони не виявляю. Секретар парафіяльної ради Альберт Савичев заносить ікону в найтемніші кутки будинку. В темноті образ святого світився ще яскравіше. Журналісти, що знімали це на відеокамеру, були вражені не менше від мене. Потім, переглянувши відзняте, вони побачили, що на плівці сяйво ще сильніше.

- Ікона засвітилася через два дні після того, як я приніс її з дому, - розповідає Альберт Олексійович.

- Приходжу в храм, а люди, що працювали тут, говорять: “Альберте, ікона світиться!” Дивлюся - і дійсно світиться. Дзвоню священику о. Володимиру. Він відразу прийшов. Відслужили молебень.

- Благодать, - говорить, - Божа зійшла...

Два року тому в А. Савичева померла мати, яка 15 років була паралізованою. Всі ці роки Альберт Олексійович доглядав за матір'ю (тому говорить, дотепер і неодружений). Власноручно він зробив для неї цю ікону: вирізав з церковного календаря репродукцію з образом Миколая Чудотворця, наклеїв на ізоплиту і вставив у глибоку дерев'яну раму-оклад. П'ять років біля цієї ікони слізно молилася нерухома жінка...

Тепер у Свято-Нікольському храмі - справжнє паломництво. І не тільки місцевих жителів. Приїжджають з обласного центру, з інших міст. Двері церкви не зачиняються до пізнього вечора: усім “фомам невіруючим” дають можливість переконатися, що все без обману. Люди їдуть вражені. Дивовижним є те, що світиться саме саморобна ікона, з простого календаря, а не старого письма, що стоїть поруч.

Андрій Вікторович Полинський
“Руський дім”, листопад 2000

 

На початок сторінки

www.globalgrup.ru/kuhonnie-fartuki