Світло Православ'я
    Видання Львівської єпархії Української Православної Церкви
 

Інтернет-версія газети
"Світло Православ'я"

Архів номерів

  
№3 (77)  2001 р.

Анонс номера

Зміст номера:

"Чадо, прощаються тобі гріхи твої" (Мк. 2, 5)

Святі сорок мучеників Севастійських

Папу запрошено: він має відвідати Україну в червні

Звичаї перших християн. Піст. Трапеза

Розмова з хресним батьком

Дитяча сторінка

На допомогу вчителю "Християнської етики"
Головні вади

Язик - вогонь

"Як я став православним"

Відкритий лист до братів і сестер, які відійшли від Православ'я в католицизм грецького обряду

Чудо сповіді

Чи "вартий Париж меси"?

Трапеза у Великий піст

Православний піст проти грипу

Голос народу

З усього світу...

 
 
 

Газета
"Світло Православ'я"

Засновник і видавець:
Львівське єпархіальне управління Української Православної Церкви.
Реєстраційне свідоцтво
КВ-975.
Виходить з 1.01.1994р.

Редакційна рада:
протопресвітер Василій Осташевський,
священик Андрій Ткачов,
Анатолій Шевченко,
Оксана Жаборинська

Адреса редакції:
79008, м. Львів,
вул. Короленка, 3.
а/с 1352

Веб-дизайн:
Олександр Денисюк
E-mail:
tarasiy@compclub.lviv.ua
 


 

Львівська єпархія
Української Православної Церкви

Інтернет-версія газети `Віра і культура`
 
Спілка Православної молоді України (UKRAINIAN ORTHODOX YOUTH FELLOWSHIP)
 

 
    

ДИТЯЧА СТОРІНКА

Настав час Великого посту, час особливої нашої духовної жертви Богу, час зосередженої молитви та покаяння. Протягом нього ми готуємося до зустрічі найбільшого християнського свята – світлого Христового Воскресіння.

І ви, любі діти, теж повинні молитися, поститися й принести Богу покаяння.

Покаяння – це, коли ми щиро жалкуємо, що своїми недобрими (злими) ділами, словами і думками, — тобто гріхами – образили Бога – свого небесного Отця. Покаяння веде нас до сповіді – святого Таїнства, у якому через безмежну любов Божу ми отримуємо прощення гріхів. Сьогодні ми поговоримо про дві найголовніші заповіді Божі – заповідь любові до Бога та заповідь любові до ближнього.

Перша з цих заповідей – заповідь любові до Бога: возлюби Господа Бога твого всім серцем твоїм, усією душею твоєю, всім розумом твоїм і всією кріпостію (силою) твоєю. Тут Бог закликає і велить нам постійно віддавати належну шану Йому, бо Він нас створив – дав нам життя, постійно піклується про нас, посилає радість, добро, щастя у наші серця, благословляє нас Своїми земними дарами, допомагає у всякій добрій справі, проливає милість Свою на нас, прощає наші провини та неправди, рятує і охороняє нас від усякого зла. Ця заповідь також повчає нас любити та виконувати Закон Божий – святі Божі заповіді. У цій заповіді також вказано нам шанувати Святе Ім'я Боже – Отця, Сина і Святого Духа, Трійцю Єдину та Неподільну, не вживати Його даремно. Заповідь ця повчає нас серед усіх днів тижня особливо виділяти та шанувати неділю, яку вибрав сам Господь Бог і повелів не працювати у цей день, молитися, прославляти Бога та хвалити Його у святому Божому храмі. Крім неділі є ще й інші святкові дні, коли ми святкуємо важливі події земного життя Спасителя нашого Господа Ісуса Христа і приходимо до храму Божого.

Друга заповідь – заповідь любові до ближнього. Сам Господь Ісус Христос повчає нас: “Возлюби ближнього свого як самого себе”. Не можна бажати своїм ближнім зла, чогось недоброго, заздрити їм і через цю заздрість гніватися на них, не можна наговорювати на них неправду, не можна красти (присвоювати чуже), чи робити чогось подібного, бо все це є порушенням заповіді любові. Любов бажає ближньому добра, радості, не заздрить, а якщо й бачить у когось краще, то старається сама досягти цього, любов не гнівається, не свариться, не задирається, не гордиться, прощає, любить правду, говорить добрі слова і бажає добра, щедро дарує. З-поміж усіх людей, дорогі діти, у кожного є двоє особливих – це мама й тато. Їх ви повинні любити особливо, бо Сам Бог каже нам: “Возлюби батька твого та матір твою – добре буде тобі і довго житимеш на землі”. Своїх батьків ви повинні слухатися, поважати, коритися їм, допомагати, шанувати, не ображати.

А тепер, любі діти, подивіться самі: якщо, можливо, ви десь порушили ці заповіді любові, то попросіть на сповіді пробачення у люблячого, милосердного і доброго Бога, Який готовий нас простити і лише чекає нашого щирого покаяння.
 


Про чудо святого Феодора Тирона

Після смерті Констанція на царський престол вступив Юліан Відступник. Він відрікся від Христа, став покланятися ідолам. Тоді ж почав гоніння на християн. Було задумано таємно осквернити їх. Цар знав, що в першу седмицю Великого посту християни особливо постяться і каються в своїх гріхах. Тому і наказав щодня протягом цієї седмиці кропити кров'ю ідольських жертв всі продукти, що були в продажі.

Веління царя виконали. Але Господь не залишив Своїх вірних. Святий Феодор Тирон, який був замучений задовго до цього, з'явився архієпископу Євдоксію не в сні, а на яву і сказав йому:

- Збери всіх християн і накажи всім православним, щоб ніхто з них не купував їжі цього тижня, бо все осквернене кров'ю.

Архієрей був збентеженим і запитав, чим замінити їжу людям, які не мають достатку в домашніх запасах.

Святий сказав, щоб люди їли коливо - варену пшеницю з медом.

Архієпископ відразу зібрав усіх християн і сказав їм, щоб вони варили коливо. Нечестивий цар був присоромлений, а християни славили Господа за Його милість. В пам'ять про цю подію Церква Христова встановила в суботу першої седмиці Великого посту освячувати коливо.

Степан Рисай

 

На початок сторінки