Світло Православ'я
    Видання Львівської єпархії Української Православної Церкви
 

Інтернет-версія газети
"Світло Православ'я"

Архів номерів

  
№3 (77)  2001 р.

Анонс номера

Зміст номера:

"Чадо, прощаються тобі гріхи твої" (Мк. 2, 5)

Святі сорок мучеників Севастійських

Папу запрошено: він має відвідати Україну в червні

Звичаї перших християн. Піст. Трапеза

Розмова з хресним батьком

Дитяча сторінка

На допомогу вчителю "Християнської етики"
Головні вади

Язик - вогонь

"Як я став православним"

Відкритий лист до братів і сестер, які відійшли від Православ'я в католицизм грецького обряду

Чудо сповіді

Чи "вартий Париж меси"?

Трапеза у Великий піст

Православний піст проти грипу

Голос народу

З усього світу...

 
 
 

Газета
"Світло Православ'я"

Засновник і видавець:
Львівське єпархіальне управління Української Православної Церкви.
Реєстраційне свідоцтво
КВ-975.
Виходить з 1.01.1994р.

Редакційна рада:
протопресвітер Василій Осташевський,
священик Андрій Ткачов,
Анатолій Шевченко,
Оксана Жаборинська

Адреса редакції:
79008, м. Львів,
вул. Короленка, 3.
а/с 1352

Веб-дизайн:
Олександр Денисюк
E-mail:
tarasiy@compclub.lviv.ua
 


 

Львівська єпархія
Української Православної Церкви

Інтернет-версія газети `Віра і культура`
 
Спілка Православної молоді України (UKRAINIAN ORTHODOX YOUTH FELLOWSHIP)
 

 
    

РОЗМОВА З ХРЕСНИМ БАТЬКОМ

МУКИ І БЛАЖЕНСТВО

Хрещеник: “Хресний, розкажи мені, будь ласка, про перебування людей у вічності; і, взагалі, хочеться дізнатися про те, що буває з людиною після смерті”.

Хрещений: “Дуже добре, що ти шукаєш відповіді на ці питання. Тільки коли знатимеш точні відповіді на них, можна вести християнське життя правильно. А перекручене, неточне знання, навпаки, неминуче приведе до перекручень у житті християнина, що можуть виявитися фатальними”.

Хрещеник: “Так що буде у вічності?”

Хрещений: “Кульмінаційним моментом буття кожної людини, відповідно до вчення Православної Церкви, є Страшний Суд. Цей Суд є Судом останнім, Судом правосудним (тобто справедливим, на котрому кожний отримає відповідно до своїх вчинків). На Страшному Суді будуть судити всіх - живих і мертвих, як ти, напевно, пам'ятаєш зі слів Символу віри.”

Хрещеник: “Так, пам'ятаю”.

Хрещений: “На Страшному Суді всі люди без винятку одержать оцінку своїх вчинків. Згідно з цією оцінкою вони потраплять у ту вічність, на яку заслужили. Ця вічність, за вченням святих отців (див., наприклад, книгу святителя Тихона Задонського “Про істинне християнство”), має двоякий характер - це або вічне блаженство, або вічні муки. Особливість блаженства вічного (“життя вічне” - Мф. 25, 46) полягає в тому, що ніяке зло, ніяка прикрість не затьмарить блаженство вічного життя, а саме блаженство при цьому перевершуватиме всі земні радості; його, навіть, неможливо порівняти з ними. А “вічні муки” (Мф. 25, 46) - не будуть супроводжуватися ніякою розрадою, ніяким полегшенням, тим більше радістю, що при теперішніх земних скорботах ми не можемо й уявити собі. Адже завжди маємо тут хоч щось, що втішає нас, але там цього не буде. Уявити це, звичайно, важко; важко уявити і силу вічних мук. Оскільки немає на землі таких мук, з якими можна було б порівняти вічні муки. Те, що ми називаємо на землі “пекельними муками”, незрівнянне зі справжніми муками в пеклі.”

Хрещеник: “Тобто ви хочете сказати, що в пеклі - муки вічні?”

Хрещений: “Саме так. Найстрашнішою мукою в пеклі буде мука вогнем. Про неї і згадується в Євангелії: “...ідіть від Мене, прокляті, у вогонь вічний, уготований дияволу і ангелам його (Мф. 25, 41)” і в інших місцях. Цей вогонь не спалить тіла, але буде заподіювати неймовірні страждання”.

Хрещеник: “Для багатьох моїх ровесників така перспектива, напевно, видаватиметься неймовірною, а розповіді про неї - “середньовічними казочками”.

Хрещений: “Наші уявлення про реальність не можуть ніяк вплинути на неї. Чи хочемо ми цього, чи не хочемо, віримо ми у вогонь вічний чи не віримо - він буде; про нього пророкує правдиве Слово Боже. Ми поки що не можемо бачити цього знаряддя страти - вогню, але деяку подобу його може спостерігати всякий. У наш час усім доступне спостереження за подіями, що відбуваються при сходженні Благодатного вогню в Єрусалимі у Велику Суботу. Цей вогонь не спалює тіла, навпаки, душі і тілу людському він приносить зцілення і духовне просвітництво. У властивостях цього вогню легко переконатися всякому бажаючому: сходження Благодатного вогню достатньо докладно транслюється по телебаченню і записується на відеоплівку (див. наприклад, відеокасету “Благодатний вогонь”)”.

Хрещеник: “Після Страшного Суду будуть тільки два стани, в яких перебуватиме людина і про які ви розповіли, чи ще якісь крім цих?”

Хрещений: “Треба чітко усвідомити, що в ситуації Страшного Суду третього - не дано. Всі люди одержать або одне, або друге - муку або блаженство. Втім, будуть різні ступені блаженства і мук, відповідно зі справедливістю Суду.

СВЯТІ І ГРІШНИКИ

Хрещеник: “Я читав у Євангелії про те, що там, на Страшному Суді, будуть дві групи - “вівці” і “козли”, що відповідно одержать вічне блаженство і вічні муки. По якому принципі відбуватиметься розподіл на ці дві частини і чи будуть ще які-небудь групи серед суджених”.

Хрещений: “Спочатку відповідь на друге питання. Ніяких третіх, четвертих, десятих варіантів не буде. Розподіл усіх людей на Страшному Суді - це розподіл усіх тільки на дві частини - “овець” і “козлів”, що стають відповідно справа або зліва від Судді і підуть відповідно в життя вічне або в муки вічні, тобто в блаженство або муки. От що в зв'язку з цим написано в книзі “Православне сповідання”: “У день той кожний, по ділах своїх, одержить зароблену і вічну віддяку. Одні почують цей вирок: “...прийдіть, благословенні Отця Мого, наслідуйте Царство, уготоване вам від створення світу (Мф. 25, 34). Інші, навпаки, почують: ”...ідіть від Мене прокляті, у вогонь вічний, уготований дияволу й ангелом його (Мф. 25, 41), де їхній черв'як не вмирає, і вогонь не вгасає (Мр. 9, 44)”.

Хрещеник: “Я чув, що “вівці” - це добрі, а “козли” - це злі. Але я хочу знати, все-таки, критерій поділу. Слова “добрий” і “злий” не поясняють багато дечого, тому що будь-яка людина, народжена на землі, несе зло, в силу первородного гріха. І в той же час будь-яка людина добра в силу того, що кожна є образом Божим і зберігає образ добра, образ первісної подоби Божої. В чому ж полягає критерій?”

Хрещений: “Якщо ми звернемося до того, що написали святі отці про те, що являють собою “вівці” і “козли”, то побачимо, що вони називали одних і других відповідно “святими” і “грішниками” (наприклад, блаженний Феофілакт Болгарський). А ці слова, на відміну від слів “добрий” і “злий”, є вже більш конкретними.

Отже, що значить слово “грішник”, а разом і слово “нечестивий”, що іноді також вживається для назви тих, що стоять зліва? Відповідно до визначення святих отців, слово “грішник” може мати таке значення - “людина, яка грішить тут і тепер, і завжди”. “...Відносно гріху: не той грішник або беззаконник, хто вчинив гріх, або планує згрішити, але той, хто тримається зла і робить зло постійно, так і праведним є не той, хто нічого не робить, але той, хто намагається і чинить справедливо постійно”, - пише блаженний Феофілакт. Слово “нечестивий” вживається іноді, замінюючи слово “грішник”. Відповідно до цих джерел слова “святий” і “праведний” (котре також може іноді використовуватися для назви тих, хто стоїть справа) можуть означати “людина, що живе без гріха тут і тепер, і завжди.”

Хрещеник: “Тепер мені ясно. На Страшному Суді справа стоять ті, хто очищений від гріха, зліва - ті, що хочуть перебувати в гріху.”

Хрещений: “Саме так. І прошу ще зауважити, що всі люди належать або до першої групи, або до другої. Цьому логічно необхідному поділу на дві частини відповідає і поділ усіх на Страшному Суді - “праворуч” і “ліворуч.”

Хрещеник: “Як потрапляють у праву і ліву групу на Страшному Суді? Напевно, чим більше зробиш гріхів, тим менше шансів опинитися справа? І навпаки, чим більше добрих справ, тим більше шансів бути там?”

Хрещений: “Все визначається станом людської душі перед смертю. Якщо людина закінчує своє життя грішником, то він обов'язково предстане таким і на Страшному Суді і загине. Якщо ж закінчує своє життя праведником, то таким предстане він і на Страшному Суді і спасеться. “...Відомо, що помремо всі, але коли і як помремо, невідомо. Горе тому, кого в гріху застане смерть! Тому що в чому застане нас смерть, у тому і буде судити нас Бог”, - говорить святитель Тихон Задонський.

Створюється, на перший погляд, дивна картина. Людина, що прожила життя в тяжких гріхах, може за декілька секунд, покаявшись, одержати долю тих, що стоять справа. І навпаки, якщо прожив життя благочестиво може загубити все за лічені хвилини перед смертю. Останній момент земного життя - найголовніший. І наступити він може в кожну мить. “Господь закликає людину до покаяння і спасіння до останньої хвилини його життя. В цю останню хвилину ще відчинені двері милосердя Божого всякому, що стукає в них. Ніхто і не впадає у відчай! Допоки не закрите поле діяльності на рівні думки, подвиг можливий. В останню хвилину людина може спокутувати всі гріхи, скоєні нею впродовж життя...“ - пише святитель Ігнатій Брянчанінов (“Слово про смерть”. Там же - приклади покаяння, що спасали закоренілих грішників за лічені хвилини перед смертю)”.

Хрещеник: “Я зустрічався з думкою, відповідно до якої Церква може вимолити у Бога спасіння для вічності будь-якому грішнику. Чи не так?”

Хрещений: “Ця думка помилкова. Поміркуй сам: святі отці ясно говорять нам про те, що перед смертю однозначно визначається стан, в якому перебуватиме людина у вічності. Про те, що згадана тобою думка помилкова, можеш переконатися також з такого уривку, що належить святому праведному Іоану Кронштадтському: “Страшна істина. Нерозкаяні грішники після смерті втрачають усяку можливість змінитися до кращого і, виходить, залишаються відданими на вічні муки... Якби не благодать Божа, хто б з грішників звернувся до Бога, тому що властивість гріху - затьмарювати наш розум і серце, зв'язувати нас по руках і ногах. Але час і місце для дії благодаті - тільки тут, на землі: після смерті - тільки молитви Церкви, і вони на розкаяних грішників можуть діяти в тому випадку, якщо їх душа сприймає світло добрих справ, винесених ними з цього життя, до яких може прищепитися благодать Божа або благодатні молитви Церкви. Нерозкаяні грішники, без сумніву, - сини погибелі...“

Хрещеник: “Якщо доля покійних вже визначена їхнім життям тут і визначена на всю вічність, то як же ми поминаємо покійних “за упокій”? І в зв'язку з цим ще питання - про попередній суд, тобто про те, що відбувається з душами з моменту смерті до початку Страшного Суду”.

ПЕРЕДДЕНЬ ВІЧНОГО БЛАЖЕНСТВА -
ПЕРЕДДЕНЬ ВІЧНИХ МУК

Хрещений: “Спочатку хочу спробувати відповісти тобі, наскільки в мене вистачить знань, на твоє друге питання. Отже, відразу ж після смерті, без затримки, душа потрапляє на попередній суд, що визначає її долю не на всю вічність, як це буде на Страшному Суді, а тільки до Нього. Результат такого суду двоякий - або мука, або блаженство. Муки, що терпить душа після попереднього суду, завжди відбуваються в пеклі, а стан блаженства не завжди в Царстві Небесному. І так само як і на Страшному Суді, на муки відправляються грішники, а в блаженство - святі.

Треба підкреслити, що радість святих невимовна - але це лише переддень ще більшого блаженства, що очікує їх у “житті вічному”, тобто після воскресіння і Страшного Суду.

Пекельні муки грішників також не досягають свого апогею, що має бути після Страшного Суду, втім усі вони непомірно тяжчі за будь-які земні страждання. “Так жахливі пекельні муки, що незначна перед ними найлютіша з земних мук - насильницька смерть”, - пише святитель Ігнатій Брянчанінов. “Неможливо передати словами, неможливо уявити собі біду і страждання, яким піддаються душі, скинуті в прірву пекла. Заклякають вуста людські перед тлумаченням страху і трепету, що охоплює в'язнів пекла; немає вуст людських, що можуть висловити млість і плач їх”, - говорить святитель Кирил Олександрійський. Найстрашнішим місцем в пеклі, де найтяжчі муки, очевидно, є так звана гієнна, тобто місце, наповнене вогнем (“Слово про смерть” Ігнатій Брянчанінов).

На відміну від стану після Страшного Суду, грішники, засуджені на муки після попереднього суду, можуть мати деякі послаблення і розраду”.

Хрещеник: “Як же здійснюється попередній суд?”

ХРЕЩЕНІ І НЕХРЕЩЕНІ

Хрещений: “Здійснюється він над усіма без винятку людьми відразу після смерті за допомогою духів - добрих і злих, тобто ангелів і бісів. Для всіх нехрещених результат цього суду один: вони всі потрапляють в пекло, деякі прямо в гієнну, деякі - в інші відділення пекельної прірви. Після воскресіння мертвих і після Страшного Суду доля їх усіх - “вогонь вічний, уготований дияволу і ангелам його”.

Що ж стосується душ хрещених (душ християнських), то вони всі проходять через так звані митарства, де значна частина їх затримується, при цьому відбувається своєрідний розгляд усього життя душі. Біси пригадують усі гріхи, зроблені протягом земного життя людини, і виставляють їх як привід для того, щоб опанувати душею і спустити в пекло на муку, а ангели протиставляють їм добрі діла. В залежності від того, що переважає, вирішується доля християнських душ.”

Хрещеник: “Розкажи докладніше про те, як судиться людина на митарствах.”

Хрещений: “Порядок проходження душі по митарствах достатньо докладно описаний у Житії преподобного Василя Нового, там можна прочитати про проходження кожного митарства. Загальна схема приватного суду на митарствах виглядає так, як це відкрили святі ангели блаженній Федорі:

“Коли ж душа, розлучившись з тілом, намагається зійти на небо, до Творця свого, тоді лукаві духи перешкоджають їй в цьому, вказуючи на її гріхи, записані в них. Якщо душа має більше добрих справ, ніж гріхів, то вони не можуть затримати її. Якщо ж виявлять більше гріхів, то затримають її і триматимуть в темниці, куди не потрапляє Божественне світло; там мучать її, наскільки сила Божа попустить їм мучити і наскільки та душа не буде покутувана церковними молитвами. Якщо ж душа виявиться настільки грішною і мерзенною перед Богом, що їй не залишається ніякої надії на спасіння і очікує її вічна погибель, то вони негайно ж спускають її в прірву, де і для них є приготовлене місце вічних мук; вони тримають її там до Другого Пришестя Христового, після якого душа з'єднається з тілом і буде мучитися в гієнні вогняній” (“Слово про смерть” святителя Ігнатія Брянчанінова ).

Таким є загальний порядок проходження по митарствах усякої християнської (хрещеної) душі. Треба зауважити, що душі нехрещених, відповідно до цього одкровення, взагалі не проходять митарства, а душу всякого християнина при проходженні митарств очікує один з трьох згаданих варіантів проходження, і потрібно відзначити, що останній варіант - самий несприятливий.”

Хрещеник: “Напевно, остання група, про яку розповіли святі ангели, складається з душ тих, що пішли з життя без покаяння, тобто в гріху?”

Хрещений: “Саме так, оскільки ці і тільки ці люди цілком безнадійні в плані спасіння у вічності.”

Хрещеник: “Якщо ж людина помре в покаянні, то що чекає її душу на приватному суді, тобто на митарствах?”

Хрещений: “Очевидно, що до останньої страшної групи вона не може належати, і на Страшному Суді вона повинна одержати спасіння. Можливі три варіанти: або протягом усього земного життя вона створила гріхів більше, ніж є в неї добрих справ, або навпаки, або гріхів і добрих справ - порівну.”

Хрещеник: “Якщо в такої душі на попередньому суді виявилося більше гріхів, ніж добрих справ, то вона потрапляє в “темницю незнання Бога”? До речі, що це?”

Хрещений: “Відповідно до вищесказаного одкровення ангелів, така душа дійсно повинна потрапити в згадану темницю. Вона ж, очевидно, являє собою не що інше як одне з відділень пекла (бо цим словом визначаєтся пекло в цілому). Зверни увагу на те, що душі там піддаються мукам з боку бісів до того моменту, поки вони не будуть покутувані поминанням їх на землі.”

Хрещеник: “Чи може бути таке, щоб після приватного суду такі душі були виведені з пекла взагалі, тобто переходили в стан “преддвер'я вічного блаженства?”

Хрещений: “Ні, не може. По-перше, попередній суд, як згадувалося вище, визначає долю душі до загального воскресіння. А якби душа могла б уникнути мук в пеклі і дістати відразу блаженний стан, то це означало б, що цей суд не повний. Крім того, існують свідчення святих отців, що суперечать такій можливості. Втім, істотне полегшення стану цих душ ми можемо здійснювати, по милості Божій, поминанням їх на землі. “Душі людей, що впали в смертні гріхи і при смерті не зневірених, але ще до розлучення з життям покаялися, тільки не встигли принести ніяких плодів покаяння, таких як: молитви, сльози, розрада бідних і здійснення справ любові до Бога і ближніх, що вся Кафолічна Церква з самого початку визнає богоугодним і благопотрібним, - душі таких людей потрапляють в пекло і терплять, за вчинені ними гріхи, покарання, не втрачаючи надії на полегшення. Полегшення ж одержують вони по безкінечній доброті Божій, через молитви священиків і благочинність, що твориться за мертвих, а особливо силою Безкровної Жертви, що приносить священнослужитель для кожного християнина і його близьких, і взагалі, що за всіх щоденно приносить соборна і апостольська Церква” (Послання патріархів східно-кафолічної Церкви про Православну віру. “Слово про смерть” святителя Ігнатія Брянчанінова).

Микола Ченцов,
Православна бесіда” 1999/6

 

На початок сторінки