Світло Православ'я
    Видання Львівської єпархії Української Православної Церкви
 

Інтернет-версія газети
"Світло Православ'я"

Архів номерів

  
№2 (76)  2001 р.

Анонс номера

Зміст номера:

Стрітення Господнє

Скажи мені хто твій лікар...

Пристрасть

Прес-реліз засідання Священного Синоду та Собору єпископів української Православної Церкви від 22 січня 2001 року

За церковними стінами

Звичаї перших християн

Віра Христова - Віра Православна

На допомогу вчителю "Християнської етики"
Добре слово

Служителі майбутнього Антихриста в Україні

Відкритий лист до братів і сестер, які відійшли від Православ'я в католицизм грецького обряду

Таємниця цноти

Квітник духовний

"І будуть двоє одна плоть"

"Три шістки" в штрих-коді

З усього світу...

 
 
 

Газета
"Світло Православ'я"

Засновник і видавець:
Львівське єпархіальне управління Української Православної Церкви.
Реєстраційне свідоцтво
КВ-975.
Виходить з 1.01.1994р.

Редакційна рада:
протопресвітер Василій Осташевський,
священик Андрій Ткачов,
Анатолій Шевченко,
Оксана Костенко

Адреса редакції:
79008, м. Львів,
вул. Короленка, 3.

Веб-дизайн:
Олександр Денисюк
E-mail:
tarasiy@compclub.lviv.ua
 


 

Інтернет-версія газети `Віра і культура`
 

 
    

ДОБРЕ СЛОВО

(На допомогу вчителю "Християнської етики")

Мета. Звернути увагу дітей на значення слова в житті.

Хід уроку. Дітям читається оповідання.
 

Василь Сухомлинський

ДОБРЕ СЛОВО

В однієї жінки була маленька донька Оля. Коли дівчинці виповнилося п'ять років, вона тяжко захворіла: простудилась, почала кашляти й танула на очах. До нещасної матері почали приходити родичі: Олині тітки, дядьки, бабусі, дідусі. Кожен приносив щось смачне й поживне: липовий мед і солодке коров'яче масло, свіжі лісові ягоди й горіхи, перепелині яєчка й бульйон з курячого крильця. Кожен говорив: “Треба добре харчуватися, треба дихати свіжим повітрям і хвороба втече в ліси й на болота”.

Оля їла мед у стільниках і солодке коров'яче масло, лісові ягоди й горіхи, перепелині яєчка й бульйон з курячого крильця. Але нічого не допомагало — дівчинка вже ледве вставала з ліжка.

Одного дня біля хворої зібрались усі родичі. Дідусь Опанас сказав:

— Чогось їй не вистачає. А чого — і сам не можу зрозуміти. Раптом відчинились двері і в хату ввійшла прабабуся Олі — столітня Надія. Про неї родичі забули, бо багато років сиділа прабабуся Надія в хаті, нікуди не виходила. Але почувши про хворобу правнучки, вирішила навідати її.

Підійшла до ліжка, сіла на ослінчик, взяла Олину руку в свою, зморшкувату і маленьку, й сказала:

— Немає в мене ні медових стільників, ні солодкого коров'ячого масла, немає ні свіжих лісових ягід, ні горіхів, немає ні перепелиних яєчок, ні курячого крильця. Стара я стала, нічого не бачу. Принесла я тобі, мила моя правнучко, один-єдиний подарунок: сердечне бажання. Єдине бажання залишилось у мене в серці — щоб ти, моя квіточко, видужала й знову раділа ясному сонечкові.

Така величезна сила любові була в цьому доброму слові, що маленьке Олине серце забилось частіше, щічки порозовішали, а в очах засяяла радість.

— Ось чого не вистачало Олі,— сказав дід Опанас.— Доброго слова.

Питання.

Як можна відрізнити людину від інших живих істот?

Ми казали, що у людини є розумна душа. Але ж і тварини розумні — ті ж дельфіни, собаки. Але людина ще може говорити Як багато можна передати словом. Яке буває слово — мудре, пусте, тепле, щире, байдуже, ласкаве, нечемне, правдиве, обманне.

Які слова добрі? Чи можна говорити неправду. Чому людина починає обманювати? (коли робить погано і не хоче, щоб її карали; коли хоче похвалитися, щоб комусь сподобатися; коли, обманюючи, отримує вигоду).

Що кажуть в народі про обманщиків? Чому їх зневажають?

Що означає “гарно говорити”?

Як цьому навчитися?

Чому шкідливо говорити погані слова?

Що сказав Христос про тих, хто обзиває людину поганим словом.

Чи говоримо ми комусь добрі слова?

Завдання.

Щодня говорити добрі слова рідним і друзям. Слідкувати, чи буває, що я кажу неправду.
 

Дві притчі.

Дві притчі, які розповів дітям оптинський старець Нектарій.

Один цар повинен був вибрати собі радника. Щоб знайти гідну вірну людину, цар вирішив випробувати усіх своїх наближених і зробив так: акуратно зняв шкірку з апельсина і склав її таким чином, щоб здалеку її можна було прийняти за цілий апельсин. Покликавши своїх наближених, цар запитав їх: “Що це таке?” Всі, крім одного, поспішили сказати: “Апельсин”. І лиш той один підійшов ближче, взяв шкірку в руки і сказав: “Це шкірка апельсина”. Його і взяв собі у радники цар.

*     *     *

Один цар шукав собі радника. Щоб випробувати своїх наближених, він пішов з ними до лісу і гуляючи по ньому, ліг на землю, приклав вухо до землі і сказав, що чує як ростуть гриби. Усі, хто був з ним, зробили те ж саме. І лиш один сказав, що нічого не чув. Його і взяв собі цар у радники.

“Церковь, дети и современный мир”

Запитання:

1. Якими якостями повинен володіти майбутній радник царя?

2. Чому тільки один з наближених, а не більшість зрозуміла правильно царя?
 

Рубрику веде Оксана Жаборинська,
відділ освіти і катехизації Львівської єпархії

 

На початок сторінки