Світло Православ'я
    Видання Львівської єпархії Української Православної Церкви
 

Інтернет-версія газети
"Світло Православ'я"

Архів номерів

  
№2 (76)  2001 р.

Анонс номера

Зміст номера:

Стрітення Господнє

Скажи мені хто твій лікар...

Пристрасть

Прес-реліз засідання Священного Синоду та Собору єпископів української Православної Церкви від 22 січня 2001 року

За церковними стінами

Звичаї перших християн

Віра Христова - Віра Православна

На допомогу вчителю "Християнської етики"
Добре слово

Служителі майбутнього Антихриста в Україні

Відкритий лист до братів і сестер, які відійшли від Православ'я в католицизм грецького обряду

Таємниця цноти

Квітник духовний

"І будуть двоє одна плоть"

"Три шістки" в штрих-коді

З усього світу...

 
 
 

Газета
"Світло Православ'я"

Засновник і видавець:
Львівське єпархіальне управління Української Православної Церкви.
Реєстраційне свідоцтво
КВ-975.
Виходить з 1.01.1994р.

Редакційна рада:
протопресвітер Василій Осташевський,
священик Андрій Ткачов,
Анатолій Шевченко,
Оксана Костенко

Адреса редакції:
79008, м. Львів,
вул. Короленка, 3.

Веб-дизайн:
Олександр Денисюк
E-mail:
tarasiy@compclub.lviv.ua
 


 

Інтернет-версія газети `Віра і культура`
 

 
    

ПРИСТРАСТЬ

Святі отці вчать: “Пристрастю називають таку схильність до вчинків і таку дію, що, довгий час криючись у душі, за допомогою звички переходять в єство її. Людина доводить душу до такого стану добровільно і з охотою; частим гріховним помислом зігріває і виховує серце - так створюється звичка”.

Відповідно до вчення святих отців, пристрасті - це не сторонні сили, що прийшли ззовні, які ми повинні викорінювати, а це ушкоджені енергії душі, що потребують перетворення.

Пристрасть - останній етап у розвитку гріху. При повторенні вона (пристрасть) набирає сили і заволодіває людиною. В аскетичному богослов'ї пристрасть визначається як протиприродне спрямування сил душі.

Святі отці називають вісім головних пристрастей, що, у свою чергу, мають різновидності:

1) Чревоугодництво
2) Блуд
3) Сріблолюбство
4) Гнів
5) Відчай
6) Зневіра
7) Марнослав'я
8) Гордість

Такі назви хвороб, що гублять душу людини. У зародковому стані в душі кожної людини існують всі вісім пристрастей. Яка з них домінує - це вже залежить від обставин. Цікаво зауважити, що коли одна з пристрастей бере верх, інші відступають, відходять на другий план, хоча і не щезають зовсім. Так грошолюб не піде в будинок розпусти, де зможе віддатися блуду, тому що за це задоволення треба платити. І не буде об'їдатися, тому що їжа теж коштує грошей. Пригадаймо собі популярні літературні образи скнар, що, маючи скрині з золотом, відмовляли собі і своїм близьким у необхідному, обмежували себе в їжі і в одязі. Гроші для них перетворилися в самоціль. І в реальному житті часом спостерігаєш, як людина перестає заробляти гроші, щоб жити, а усе своє життя присвячує придбанню грошей. Блудник же, навпаки готовий жертвувати грошима і часом ради блуду. А писана красуня, одержима бажанням подобатися, готова всіляко ущемляти себе в їжі, щоб не зіпсувати фігури. Або взяти хоча б гнівливу людину, що, піддаючись пориву гніву, нерідко чинить собі ж на шкоду. Він позбавляється роботи, дружини, кар'єри, приносить все це в жертву своїй пристрасті.

Але поки ні одна з пристрастей не здобула перемоги, то всі разом тісняться в душі людини, віддаляючи її від Бога. Для кожної пристрасті існує гарне прикриття, своєрідна яскрава, колоритна обгортка, що викликає замилування, а то і заздрість у навколишніх. Так, ласун з гордістю називає себе гурманом; блудник говорить про велику і світлу любов або, навпаки, про свою чоловічу гідність (жіночу привабливість); грошолюба шанують як людину, що нажила статок власною працею; у гнівливому бачать людину незалежну або правдолюбця; одержимого сумом вважають відповідальним і серйозним; зневіреного, що тікає з дому, - відважним і вірним товаришем; людину марнолюбну вихваляють за завзятість, за те, що він багато чого домігся; а гордість у повсякденних своїх проявах вважається чи не головною чеснотою людини.

Гарні обгортки пристрастям необхідні, тому що людина, будучи від природи доброчесною, так чи інакше тягнеться до добра і краси. Якщо демон-спокусник покаже своїй жертві справжнє обличчя пристрасті, то жертва з жахом відсахнеться від спокуси. Багато хто з нас здригаються від огиди, взнавши про різні види сексуальних збочень. Але ми самі - це інша справа, наші дрібні похітливі жадання здаються нам гарними і дуже привабливими. Саме в цьому і криється справжнє підступництво демонів: адже навіть найстрашніший скнара колись був просто ощадливим, а найзапекліший збоченець колись виділявся великою влюбливістю. Адже жодний біс не покаже нам, що еротичні кадри з “Дев'ятьох з половиною тижнів” в кінці фільму заміняться “Одним днем з життя некрофіла”.


 

На початок сторінки