Світло Православ'я
    Видання Львівської єпархії Української Православної Церкви
 

Інтернет-версія газети
"Світло Православ'я"

Архів номерів

  
№1 (75)  2001 р.

Анонс номера

Зміст номера:

"Дивенъ Богъ во Святихъ Своіхъ". Свята мучениця Татіана.  Прп. Серафим Саровський

Заява єпископату Української Православної Церкви щодо шляхів подолання розколу в українському Православ'ї

Пристрасть

Звичаї перших християн. Хрещення і підготовка до нього

Срібна заметіль

Відкритий лист до братів і сестер, які відійшли від Православ'я в католицизм грецького обряду

Є чого повчитися і в молоді!

Здоровий дух - здорове тіло

На допомогу вчителю "Християнської етики"
Різдво Христове

Різдвяний ангел

Колядки

Мовчанням зраджується Бог

Як поводитися на прийомі у єпископа

Спасительна сила ікони

Як догодити хрещеникові?

Про силу посту в середу

Малина. (Чудеса преподобного Серафима)

З усього світу...

 
 
 

Газета
"Світло Православ'я"

Засновник і видавець:
Львівське єпархіальне управління Української Православної Церкви.
Реєстраційне свідоцтво
КВ-975.
Виходить з 1.01.1994р.

Редакційна рада:
протопресвітер Василій Осташевський,
священик Андрій Ткачов,
Анатолій Шевченко,
Оксана Костенко

Адреса редакції:
79008, м. Львів,
вул. Короленка, 3.

Веб-дизайн:
Олександр Денисюк
E-mail:
tarasiy@compclub.lviv.ua
 


 

Інтернет-версія газети `Віра і культура`
 

 
    

Є ЧОГО ПОВЧИТИСЯ І В МОЛОДІ!

Містечко Великі Мости Сокальського району ніби “відгороджене” від навколишніх округів. Бо, коли проїжджаєш центральною дорогою, то й на початку і в кінці воно оповите лісами. А зліва, де знаходиться Рава-Руська, тече річечка, яка теж оберігає Мости від сусідів.

Заїхавши туди вперше, вирішила не розпитувати про місце розташування нашої церкви. Бо вже з розповідей знала, що купола її видніються з усіх краєчків містечка. І дійсно - пройшовши трішки дорогою побачила вгорі куполи з хрестами. А храм направду величавий. Поряд з ним почуваєш себе маленькою комашкою, здається, що натрапив на велич, де і вгорі кінця не видно.

У містечку не долюблюють парафіян Православної Церкви, бо ж “належать до москалів”. І вже немало погроз і презирства довелося пережити настоятелю свято-Успенської церкви протоієрею о. Димитрію з парафіянами. Але коли є Господня воля на існування такої Церкви, то ніяка сила не зможе зломити і вигнати їх звідти.

Хотілося б більше розповісти про діяльність братства, яке вже остаточно утвердилось і розвивається. Поки будувалася церква (освячення відбулося 8 листопада на празник святого Димитрія минулого року), то більшою була участь з боку старшого братства. Дорослі постій-но вкладали кошти і допомагали в будівництві. А зараз, за словами настоятеля, воно ніби віддало всі сили й великої роботи не проводить. Бо ж і дзвіниці не можуть добудувати. Але це вже якось вирішиться. Головне, що є храм. Що не потрібно ні в клубі проводити богослужіння, ні на вулиці, як це було донедавна. Але добре, що ні отець, ні парафіяни не падають духом, а духовно укріпляють один одного.

Молодіжне православне братство свт. Петра Ратинського вже має своє, хоч і невеличке приміщення біля церкви. Їх небагато, 20 чоловік, але намагаються робити все більше і більше добрих справ. Оце вже створили недільні школи - для маленьких і старших діток. Учителями - дві сестри, Марта і Галина, котрі навчаються ще й на заочному факультеті Свято-Тихонівського богословського інституту.

Менші діточки майже на кожний урок повинні принести свої малюнки. Я переглядала їх: діти малювали свої уявлення про сьомий день створення світу. Чудово, що така малеча може творити таку красу. А Галина ще й хвалить їх, бо все намагаються запам'ятати на уроках, і радують її змістовними відповідями. Це стимулює на подальшу роботу. Діти навіть “п'ятірки” отримують!

Голова молодіжного братства Роман розповів про їхню подорож до Почаєва, в Зимненський жіночий монастир на Волині. А ще вони випускають брошурки на різні теми. Є навіть розповіді парафіян про Почаїв, про духовний зміст і значення Різдвяного посту для душі і тіла.

Вже діє невеличка бібліотека духовної літератури. І кожен, по можливості, може почитати корисне для своєї душі. Намагаються розширити свою фонотеку, відеотеку. Кожної неділі після вечірньої служби дивляться відеофільми. Братство укріплюється духовними розповідями і повчаннями. Не можна вважати, що член братства автоматично знає більше за інших парафіян. Тому братчики вчаться, подавати дійсно хороший приклад іншим.

Отець Димитрій вимагає від братства серйозності в будь-яких церковних справах, дисципліни. Вони повинні відвідувати богослужіння, не допускати послаблень у служінні братству й церкві. Звичайно, вони ще не мають вагомої фінансової підтримки, але кожен з парафіян намагається хоч чимось допомогти.

Нездійснених планів на майбутнє не будують, а зважають на свої сили. Мріють поставити на Різдво істинний церковний вертеп, який раніше мав якісь певні моменти поганства зі світським характером. І правильно, бо ж хто, як не Церква, покаже правдиво те, що не забороняється православною догматикою?

От їхнє братство свт. Петра Ратинського, митрополита Київського, має за приклад наше Львівське молодіжне братство. Але і нам є чого в них повчитися. А попереду з Божою допомогою ще багато роботи у всіх.

Леся Геренчук,
студентка факультету журналістики
Львівського Державного Університету ім. І. Франка.

 

На початок сторінки