Світло Православ'я
    Видання Львівської єпархії Української Православної Церкви
 

Інтернет-версія газети
"Світло Православ'я"

Архів номерів

  
№8 (70)  2000 р.

Анонс номера

Зміст номера:

Спас Нерукотворний

Святі безсрібники і чудотворці Косма і Даміан

Що таке розкол?

Коли буде єдність і автокефалія?

Чистий серцем - повірить...

Церковна ієрархія

Про хвороби тілесні, душевні і духовні

Сповідь

Не вбий!

Бізнес очима християнина

На допомогу вчителю "Християнської етики"
Божий світ навколо нас

Дитяча сторінка
Скоринка хліба

Хот-дог і піст

Легенда про Великого Інквізитора

Християнин і політика

Як Бог карає за гріхи

Квітник духовний

Нам пишуть

З усього світу...

 
 
 

Газета
"Світло Православ'я"

Засновник і видавець:
Львівське єпархіальне управління Української Православної Церкви.
Реєстраційне свідоцтво
КВ-975.
Виходить з 1.01.1994р.

Редакційна рада:
протопресвітер Василій Осташевський,
священик Андрій Ткачов,
Анатолій Шевченко,
Оксана Костенко

Адреса редакції:
79008, м. Львів,
вул. Короленка, 3.

Веб-дизайн:
Олександр Денисюк
E-mail:
tarasiy@compclub.lviv.ua
 


 

Інтернет-версія газети `Віра і культура`
 

 
    

СПАС НЕРУКОТВОРНИЙ

Свято Нерукотворного Образа Христа Спасителя, Православна Церква і всі православні християни святкують 16 серпня за ст. ст., на другий день після свята Успення Божої Матері. Це свято встановлене в 944 році при перенесенні Нерукотворного Образа з міста Едес в Константинополь. Важливість і значимість празника полягає не в самій події перенесення Образа, а як згадка надзвичайних проявів милості Божої роду християнському.

В ті часи, коли Христос проповідував на землі Слово Боже, в сірійському місті Едесі жив князь Авгар. Він тяжко хворів. Не завжди багатий буває щасливим. Почувши про великі чудеса Христа Спасителя, він вирішив відправити до Нього своїх послів з листом такого змісту: “Авгар, князь Едемський, посилає поклін і поздоровлення Ісусу, великому Учителю Єрусалима. Чув я про великі діла Твої, і як Ти одним словом зцілюєш хворих, виганяєш з людей злих духів і воскрешаєш померлих. Почувши про це, я увірував, що Ти є Сам Бог, що зійшов з небес. І прошу Тебе прибути до мене і допомогти, бо вже довгі роки я важко і невиліковно хворію. Довідався я, що іудеї переслідують Тебе і хочуть вбити. Прошу Тебе, прийди до мене. У нас прекрасні міста і будеш жити тут в славі і пошані!”

Лист цей князь передав з послами, серед яких був художник, по імені Ананій. Він мав намалювати для князя Авгара обличчя Христа. Але старання художника виявилися марними, він не в силі був зобразити лице Спасителя. Ревність художника бачив Серцевідець Христос, а тому попросив води, умив Своє Пречисте Лице і витер рушником, на якому і відбився Його Нерукотворний Образ. Господь віддав рушник-убрус Ананії і сказав, що після Свого Вознесіння, Він пришле одного зі Своїх апостолів, який не тільки зцілить князя від хвороби, але і просвітить його істинною вірою. Авгар з благоговінням прийняв від Ананії Нерукотворний Образ Спасителя, поцілував його і зцілився від хвороби, яка залишила лише сліди на його обличчі. Один з сімдесяти апостолів Фаддей, проповідуючи віру Христову в Едесі, повністю уздоровив князя Авгара. Цим чудом апостол навернув князя до Христової віри. Коли князь прийняв Хрещення то і сліди від хвороби зникли. За прикладом князя багато людей прийняли Христову віру і охрестилися. Князь Авгар наказав прикрасити Нерукотворний Образ коштовними перлами, вправити в багату раму і розмістити в ніші над міською брамою, щоб всі подорожуючі могли віддати Йому честь і шану. Перед Образом день і ніч горіла лампада. Цей святий звичай зберігався і при синові Авгара. Але один з правнуків князя, осліплений ідолопоклонством, захотів зняти образ і на його місце встановити ідола. Щоб зберегти велику святиню, Едеський єпископ заховав Нерукотворний Образ, замурувавши його вночі в стіну і поставивши перед ним запалену лампаду. З часом вшанування Нерукотворного Образа відійшло в забуття. А коли місто Едес захопили погани, тоді про святий Образ забули зовсім.

Так продовжувалося до 545 року. Цього року перський цар Хозрой оточив м. Едес і почав облогу. Людей охопила тривога, народ боявся майбутньої різні. Християни, які ще залишилися в місті, молилися і вдень і вночі. І Господь об'явив Едеському єпископу Євлавію, що в ніші над головною брамою міста замурований Нерукотворний Образ Спасителя. Єпископ з священиками і народом хресним ходом прийшли на вказане місце. Там і був знайдений в заглибині Нерукотворний Образ Спасителя з запаленою лампадою. З молитвою зняли Образ і почали його обносити навколо міста. Лик Спасителя сяяв. Побачивши це чудо, перські війська зі страхом відступили. Слава про це велике чудо рознеслася далеко, а люди групами приходили поклонитися Нерукотворному Образу.

Через кілька сот років престол імператора зайняв Констянтин Багрянородний (912-959 рр.), який викупив з рук невірних Нерукотворний Образ, щоб перенести його в Константинополь. В 944 році з великими почестями образ був перенесений в Константинополь і встановлений в Фароській церкві Пресвятої Богородиці. Багато було благодатних чудес від Нерукотворного Образа, як в самому Едесі, так і в Константинополі.

Згідно передання, в 1204 році Нерукотворний Образ, після нападу хрестоносців на Константинополь, був відправлений кораблем у Венецію. По дорозі корабель затонув, а з ним і Нерукотворний Образ, і до цього часу мореплавці з благоговінням показують місце в морі, де загинув той корабель, маючи надію, що може Господь колись явить його християнам.

В іншому переданні Нерукотворний Образ передали приблизно в 1362 році в Геную монастирю св. Варфоломія.

Явлення Нерукотворного Образа Спасителя Святій Церкві нагадує нам, як Сам Господь потурбувався про те, щоб ми мали Його Образ. З благоговінням ми поклоняємося Йому, а також іконам Божої Матері та всіх святих. І коли виникла єресь іконоборців, то Сьомий Вселенський Собор, що відбувся в 787 році в місті Нікеї постановив: “Честь, якою вшановується ікона, лине до першообразу, і ми, вшановуючи ікону, поклоняємося Тому, хто на ній зображений”.

Так для нас, християн, святим і шановним є образ Христа Спасителя, а також ікони Пресвятої Богородиці і всіх святих, і до них, стоячи перед святими іконами, ми підносимо щирі молитви.

Свято на честь перенесення Нерукотворного Образа святкується Православною Церквою на другий день Успення Божої Матері 29 серпня (16 серпня за ст. ст.) і називає його народ Третім Спасом, або “Спасом на холсті (полотні)”

*     *     *

Пречистому образу Твоєму поклоняємося Благий, просяще прощенія прегрешеній наших, Христе Боже: волею бо благоволил єси плотію взиті (взойті) на крест, да ізбавити, яже создал єси от работи вражія. Тем благодарственно вопієм Ті: радості ісполнил єси вся Спасе наш, пришедий спасти мир”.

Митрофорний протоієрей Володимир Бабич,
м. Львів

 

На початок сторінки