Світло Православ'я
    Видання Львівської єпархії Української Православної Церкви
 

Інтернет-версія газети
"Світло Православ'я"

Архів номерів

  
№7 (69)  2000 р.

Анонс номера

Зміст номера:

Доля руки, яка хрестила Ісуса Христа

Про піст

Святі безсрібники і чудотворці Косма і Даміан

Сповідь

Храм на крові

Іконостас - вікно в Небо

Задумайтеся!

Хресний хід братніх народів

Вигнання бісів

Квітник духовний

День починай з спілкування з Богом

Про хвороби тілесні, душевні і духовні

На допомогу вчителю "Християнської етики"
Про молитву

Дитяча сторінка
Максимків гріх

Легенда про Великого Інквізитора

Сучасні мученики за Христа

Питання і відповіді з листування в Інтернеті

П'ять годин Вічності

З усього світу...

 
 
 

Газета
"Світло Православ'я"

Засновник і видавець:
Львівське єпархіальне управління Української Православної Церкви.
Реєстраційне свідоцтво
КВ-975.
Виходить з 1.01.1994р.

Редакційна рада:
протопресвітер Василій Осташевський,
священик Андрій Ткачов,
Анатолій Шевченко,
Оксана Костенко

Адреса редакції:
79008, м. Львів,
вул. Короленка, 3.

Веб-дизайн:
Олександр Денисюк
E-mail:
alexdeni@mail.ru
 


 

Львівська єпархія
Української Православної Церкви

Інтернет-версія газети `Віра і культура`
 
Спілка Православної молоді України (UKRAINIAN ORTHODOX YOUTH FELLOWSHIP)
 

 
    

ІКОНОСТАС - ВІКНО В НЕБО

ЗМІСТ ТА ІСТОРІЯ ІКОНОСТАСУ

Храм символізує конфігурацію двох сфер - видиму і невидиму, небо і землю, розділені іконостасом. Іконостас символізує собою межу, граничні явища, які обумовлюють перехід від світу видимого до невидимого. Небо від землі, Божественність від тління, буденність від святині можуть бути відділені лише посередництвом видимих свідків світу невидимого, живих символів одного і другого, тобто святих. Це вони, будучи видимими у світі видимому, і звільнившись від пристрастей цього світу, вже перебувають “вище земних блаженств” у світі невидимому, в світі божественних блаженств.

Іконостас - це святі, які існують у двох світах і об'єднують у собі життя земне і життя вічне. Іконостас - зображення свідків небесних в тілесній оболонці. Іконостас з іконами святих - це видима ілюстрація і зображення невидимого Царства Небесного.

Матеріальний іконостас побудований в храмі не замість живих свідків небес, а тільки щоб привернути увагу віруючих під час молитви, допомогти в розвитку духовного зору. Тому, як говорить о. Павло Флоренський, - “храм без матеріального іконостасу залишається відділеним від вівтаря глухою стіною. Іконостас пробиває у тій стіні вікна, крізь які ми бачимо, у всякому разі можемо побачити, те, що за тією стіною діється - тобто живих свідків Божих. Знищити ікони - це значить замурувати ці вікна... Усуньте матеріальний іконостас, і тоді святилище зникне з свідомості присутніх у храмі, і буде ніби відгороджене стіною”.

Історично іконостас постав внаслідок розбудови невисокого бар'єру, який ще на зорі християнства відокремлював вівтар від центральної частини храму. Його робили з дерева чи мармуру у вигляді низької глухої стінки чи високої колонади. Причому, на заході колонади поступово зникали, а на сході, навпаки, їх роль зростала, бо на них почали розміщати ікони.

Вже в VI столітті будують 12 колон (по числу апостолів) і роблять три входи. Ікони розміщували спочатку в один ряд, причому зображення складалося з композиції, що отримала назву - деісіс - “моління”- на якій зображалися Богородиця та Іоан Предтеча в молитовному стоянні перед Ісусом Христом. Така композиція була над Царськими вратами. Протягом VIII-X століть поруч з цією композицією почали зображати фігури святих та сцени з Євангелії. Таким чином у Візантії появився другий ряд, в такому вигляді іконостас потрапив і в Київську Русь.

В XIV столітті на Русі виникає третій ряд ікон - празничний, названий так тому, що тут розміщені ікони на тему дванадцяти празників, дванадцяти євангельських сюжетів, розміщених в хронологічній послідовності.

В кінці XV століття виникає ще один ярус - четвертий, з зображенням пророків, і тільки в XVІ столітті над ним починають ставити ікони з зображенням біблійних праотців: Адама, Авеля, Ісаака, Йосифа і т.д. Вся форма високого Православного іконостасу склалася як втілення образу раю. Тому колонки часто прикрашалися зображенням виноградної лози, пальмових та кедрових гілок - символіки раю. В “Житії Андрія Христа ради юродивого” написано, що посеред раю тече річка, “біля неї росте виноград з золотим листям”. А в “Псалтирі” сказано, що “праведник цвіте, як пальма, возвишається подібно до кедра в Ливані”.

БУДОВА ІКОНОСТАСУ

В іконостасі троє дверей, які ведуть у вівтар. Середні називаються Царськими вратами, бо через них в Святих Дарах проходить Цар Слави - Господь Ісус Христос. Через Царські врата можна проходити тільки священнослужителям. Всередині вівтаря Царські врата закриваються додатково завісою, яка в процесі богослужіння відкривається або закривається.

На Царських вратах зображають ікони Благовіщення Пресвятої Богородиці і чотирьох євангелістів: Матфея, Марка, Луки та Іоана. По праву сторону Царських воріт розміщена ікона Спасителя, а за нею - храмова, тобто ікона того празника чи святого, в честь якого освячений храм; по ліву сторону - ікона Божої Матері та найшанованішого святого (найчастіше - свт. Миколая). Над Царськими вратами розміщена ікона Тайної Вечері - символ того, що діється за іконостасом під час Літургії.

Направо від ікони Спасителя знаходяться південні двері, а наліво від ікони Божої Матері - північні двері. На цих бокових дверях зображується архангел Гавриїл та Михаїл, або перші диякони св. Стефан та св. Филип. Бокові двері називаються також дияконськими вратами, бо через них найчастіше проходять диякони.

В другому ярусі розміщуються ікони двунадесятих празників (12 головних свят), в третьому ярусі - ікони Апостолів, в четвертому - ікони пророків, а на самому верху завжди розміщується Хрест з розп'яттям Ісуса Христа на ньому. Іноді на верху розміщена деісісова композиція.

Вся стіна іконостасу містить понад п'ятдесят ікон і зображує всю небесну Церкву разом з Спасителем.

Підготовив Анатолій Шевченко
за книгами “Основи іконографії древньоруського живопису”
та “Церква в житті українців”

 

На початок сторінки

Профессиональный нейминг.