Світло Православ'я
    Видання Львівської єпархії Української Православної Церкви
 

Інтернет-версія газети
"Світло Православ'я"

Архів номерів

  
№7 (69)  2000 р.

Анонс номера

Зміст номера:

Доля руки, яка хрестила Ісуса Христа

Про піст

Святі безсрібники і чудотворці Косма і Даміан

Сповідь

Храм на крові

Іконостас - вікно в Небо

Задумайтеся!

Хресний хід братніх народів

Вигнання бісів

Квітник духовний

День починай з спілкування з Богом

Про хвороби тілесні, душевні і духовні

На допомогу вчителю "Християнської етики"
Про молитву

Дитяча сторінка
Максимків гріх

Легенда про Великого Інквізитора

Сучасні мученики за Христа

Питання і відповіді з листування в Інтернеті

П'ять годин Вічності

З усього світу...

 
 
 

Газета
"Світло Православ'я"

Засновник і видавець:
Львівське єпархіальне управління Української Православної Церкви.
Реєстраційне свідоцтво
КВ-975.
Виходить з 1.01.1994р.

Редакційна рада:
протопресвітер Василій Осташевський,
священик Андрій Ткачов,
Анатолій Шевченко,
Оксана Костенко

Адреса редакції:
79008, м. Львів,
вул. Короленка, 3.

Веб-дизайн:
Олександр Денисюк
E-mail:
alexdeni@mail.ru
 


 

Львівська єпархія
Української Православної Церкви

Інтернет-версія газети `Віра і культура`
 
Спілка Православної молоді України (UKRAINIAN ORTHODOX YOUTH FELLOWSHIP)
 

 
    
з 26 червня по 11 липня - Петрів піст

ПРО ПІСТ

Ще не встигли забути Святу Чотиридесятницю, а Церква вже кличе нас дотримуватися Апостольського посту - Петрівки.

Православна Церква багата постами, а люди стають дедалі слабшими і нетерпеливішими. Як хворий в припадку зриває з себе необхідні для нього пластирі та бинти, так людство все більше намагається звільнитися від необхідних для нього правил, обрядів та законоположень церковних.

Пропонуємо вашій увазі слово про піст Богомудрого святителя Філарета (Дроздова) і сподіваємося, що воно допоможе всім нам без лінощів і нарікань дотримуватися благословенних Церквою постів.

*     *     *

“Зважте на себе, - говорить Господь, - щоб ваші серця не обтяжувались об'їданням та п'янством...” (Лк. 21, 34).

Чи не надмірною здається для декотрих ця пересторога? Не бажаємо нікого підозрювати чи ображати, але нагадаємо вам, що цю пересторогу дав Господь обраним учням Своїм. Настанова, яку Петру, Якову, Іоану, Андрію не образливо було чути, не може бути образливою і для нас.

Чи тільки те об'їдання, коли тіло вже не вміщає їжу? Чи тільки те пияцтво, коли розум потонув у вині і тіло вже не може носити голову? Ні. Кожний шматок їжі, який після вгамування голоду їсться для приємності - буде об'їданням, і кожний ковток, зроблений після вгамування спраги для насолоди, належить до чаші обпивання.

Що ж таке наші столи, на яких стільки різновидностей страв, навіть важко вгадати їхній склад, нелегко запам'ятати назви? Чи це не хитросплетені сіті, які ми розставляємо один одному, щоб вловити в об'їдання (хоча б і витончене) та в пияцтво (хоча б і напівтверезе)?

Скільки мистецтва, речей, знарядь використовує мисляча людина, щоб наповнити мале і нерозумне чрево! Як принижується совість, вишукуючи: як найкраще вгодити цьому “владиці”. І як насміхається над цим райським розумом чрево, коли кінцем всіх турбот про їжу стає нечистота і сморід!

Підведися, нещасний поклоннику чрева. Стань перед дзеркалом. Згадай, що ти сам - неписаний закон проти рабства чреву. Хіба не бачиш, що вище чрева є груди, в яких б'ється серце, що над серцем підноситься голова, в котрій царює свідомість і розум; що темне, як пекло чрево, знаходиться під розумом і серцем, ніби під небом і землею? Чи так багато мудрості потрібно, щоб визначити, що не володарювати воно повинне, а бути на службі, в покорі, в презирстві.

Якщо ж ти намагаєшся догоджати чреву, то бережися, щоб воно не стало сильнішим і вищим від голови, керуючи тобою: обмежуючи і принижуючи благородні дії розуму і серця.

“Не помітно, - скажуть декотрі, - щоб люди стримані в їжі, аж настільки відрізнялися силою розуму чи волі”. Не сперечаюся. Деякі з них навіть краще від інших використовують розум, щоб розуміти та вигадувати задоволення. Але коли потрібно возвисити думку і серце, піднести бажання до Бога, то тяжке чрево, як гиря, висить під крилами духа і тягне його до землі...

Ви знаєте, що людина впала! Але як? Хіба не чрево, обтяжене забороненим плодом, скинуло людину з блаженного раю на землю? Обтяжуй його ще більше і воно потягне тебе з землі в глибини пекла. Що знищило Содом? “Гордість, - говорить пророк, - ситість їжі...” (Єз. 16, 49).

Подібною, але більш страшною бідою загрожує Господь чревоугодникам, коли говорить про Своє Друге Пришестя. Господь неодноразово говорить нам, що цей страшний день особливо несподівано прийде для тих, котрі живуть нестримано, в розкоші, в турботах про вигоду та насолоду (Мф. 24, 38-39; Лк.7, 28-30).

Воістину, людям, гортань яких відкрита не для співу во славу Божу, а щоб, подібно гробу, перетворювати в гниль і тлін все, що росте і живе на землі; людям, котрі проводять половину життя, наповнюючи чрево, а другу половину, тягнучи цей тягар... - таким не вистачає часу думати про діла небесні, замислюватися над словами пророків, помічати знамення часу, стояти на сторожі, очікуючи грядуще Царство Боже. Воно не їхнє, бо воно - не їжа і питво...

Потурбуємося, браття, щоб нам їсти і пити во славу Божу, а не на шкоду собі і образу Богу. Піддайтеся голоду і спразі, але не озброюйтесь проти стримання і посту. Нехай хліб насущний укріпить серце людини; нехай вино в міру возвеселить серце засмученого; “Їжте сите, - скажемо з Єремією та Єздрою, - та пийте солодке, але в знак того, що “святий цей день для нашого Господа” (Єр. 8,10).

Не їжте без міри, наслідуючи тих, в кого “бог - чрево”. Завжди будьте уважні до слів Господніх і “зважайте на себе, щоб ваші серця не обтяжувалися об'їданням та пияцтвом”, і нехай будуть серця ваші світильниками мудрих дів, повними єлею благодаті, щоб були ми готові зустріти Суддю, як Жениха, і празникувати з Ним в небесному чертозі Його во віки! Амінь.”

Священик Андрій Ткачов,
м. Львів

 

На початок сторінки