Світло Православ'я
    Видання Львівської єпархії Української Православної Церкви
 

Інтернет-версія газети
"Світло Православ'я"

Архів номерів

  
№7 (69)  2000 р.

Анонс номера

Зміст номера:

Доля руки, яка хрестила Ісуса Христа

Про піст

Святі безсрібники і чудотворці Косма і Даміан

Сповідь

Храм на крові

Іконостас - вікно в Небо

Задумайтеся!

Хресний хід братніх народів

Вигнання бісів

Квітник духовний

День починай з спілкування з Богом

Про хвороби тілесні, душевні і духовні

На допомогу вчителю "Християнської етики"
Про молитву

Дитяча сторінка
Максимків гріх

Легенда про Великого Інквізитора

Сучасні мученики за Христа

Питання і відповіді з листування в Інтернеті

П'ять годин Вічності

З усього світу...

 
 
 

Газета
"Світло Православ'я"

Засновник і видавець:
Львівське єпархіальне управління Української Православної Церкви.
Реєстраційне свідоцтво
КВ-975.
Виходить з 1.01.1994р.

Редакційна рада:
протопресвітер Василій Осташевський,
священик Андрій Ткачов,
Анатолій Шевченко,
Оксана Костенко

Адреса редакції:
79008, м. Львів,
вул. Короленка, 3.

Веб-дизайн:
Олександр Денисюк
E-mail:
alexdeni@mail.ru
 


 

Львівська єпархія
Української Православної Церкви

Інтернет-версія газети `Віра і культура`
 
Спілка Православної молоді України (UKRAINIAN ORTHODOX YOUTH FELLOWSHIP)
 

 
    

П'ЯТЬ ГОДИН ВІЧНОСТІ

...хлопчик був зовсім білий, тіло - кусок льоду, від інію побіліли карі очі... Після реанімації у потерпілого не знайшли нічого. Навіть нежиті. Як пояснити це чудо, лікарі не знають.

Випадок з восьмирічним Стасиком Ваняшевим з с. Фетиніно інакше, як чудо, і не сприймають.

- Ти пам'ятаєш, що з тобою трапилося? - запитую в Стасика.

- В той день я пішов кататися з гірки... - губи в Стасика зрадливо затремтіли, і він схвильовано розповів свою надзвичайну історію.

...В той день заняття в школі закінчилися. Пообіцявши повернутися через годину, Стасик пройшов з кілометр сніжної цілини і піднявся на гребінь кар'єру. Каталися від душі.

Першим втомився Михайлик: “Стасику, я йду додому”. А Стасик, ледве пересуваючи ноги, востаннє піднявся на гірку і понісся вниз. Вітер у вухах, снігова пилюка в лице і в кучугуру - бух!

Піднявся, ступив. І раптом снігова кучугура, яку намело до рівня паркана навколо городу дядька Харченко, провалилася під ногами. Дитина провалилася в колодязь, якого Харченко викопав за огорожею, щоб туди не впало його власне трирічне дитя.

Проломивши лід, хлопчик торкнувся дна. Крижана вода обпалила ноги і почала повільно підніматися, просочуючи одяг. Вдивився в півморок: з стін криниці звисали крижані нарости. Хлопчик спробував вчепитися за лід і піднятися на виступ, але спробуй утримайся за бурульки!

А мама в цей час виглядала сина у вікно: в село поверталися діти, засніжені, як сніговики; термометр застиг на відмітці мінус десять градусів; на годиннику третя година дня. Сина серед дітвори не було. Мати Стасика побігла по селу: повз гуртожиток, контору, до котельні, в магазин і школу, вдивляючись у кожну фігурку. Почало сутеніти.

Колись Стасику снилися страшні сни. Прокидався серед ночі і плакав. Тоді і навчила бабуся Шура внука молитві Господній: Як злякаєшся, читай “Отче наш”.

…Впавши в колодязь, Стасик почав кричати, звати на поміч. Та губи швидко застигли. Він намагався голосно викрикнути “Мама!”, а виходив лише хрипкий шепіт. Добре що від темноти був випробуваний засіб! - “Отче наш, Иже еси на небесіхъ, да святится імя Твоє, да прїидетъ Царствїє Твоє, І да будетъ воля Твоя, яко на небеси и на земли: хлібъ нашъ насущный даждь намъ днесь: и остави намъ долги наша, яко и мы оставляємо должникомъ нашимъ: и не введи насъ въ напасть, но избави насъ отъ лукаваго, яко Твоє есть царствїє и сила и слава во віки. Аминь! - говорив Стасик і відразу починав спочатку. - “Отче наш!..”

Подальшу розповідь відтворюю так, як її записала.

…Раптом Стасик побачив, що темрява в підземеллі розсіюється: в крижану печеру проникло, підсилюючись, світло. Над криницею схилилася людина, незнайомий чоловік. Він почав розмовляти з Стасиком. Чоловік говорив, що його, Стасика, вже шукають. Тільки потрібно потерпіти. Тепер, коли вони вдвох, він звичайно потерпить, запевнив хлопчик і поцікавився, як дядечка звуть. Але той імені не назвав.

Чоловік говорив, що Стасик не помре, що його з хвилини на хвилину врятують, і що чекає його щасливе життя з мамою і татом.

...Знизу в село піднімалася сусідка. “Стасика нашого не бачили?” - крикнула мати. “Ні, - на ходу відповіла та. І раптом зупинилася. - Господи, хоч би не там...” - “Де?” - “У Харченка колодязь відкритий”...

Від будинку вже біг з ліхтарем старший син, 21-річний Павло.

- Стасику! - Крик брата донісся до колодязя, і в ту ж мить чоловік зник, і червоне світло погасло.

Павло ліг на край колодязя: “Там така глибина, що і дорослому не вибратися”.

...Павло біг з братом на руках, задихаючись від думки, що малий може померти.

Коли Стасика внесли в кімнату, всіх охопив жах: дитина була вся біла, тіло - як шматок льоду, від інею побіліли навіть очі. Викликали фельдшера.

Стасика розтерли, влили в рот чай зі спиртом. Через годину приїхала “швидка”. “Терміново в лікарню! У дитини, напевно, внутрішні кровотечі, травма печінки, набряк легень, відморожені ноги! ”

По дорозі машину декілька разів зупиняли, щоб зробити укол, - на сільській дорозі трясло, як у решеті. Батьки, німіючи від страху, чули, як лікар викликав по рації дитячу обласну лікарню у Вологді: “Терміново готуйте місце в реанімації, операційну, викликайте хірурга!..”

У відділі реанімації Станіслава Ваняшева протримали один день, тому що в дитини, яка впала в колодязь і п'ять годин простояла в крижаній воді, не виявили нічого! Навіть нежиті.

Як пояснити це чудо, медики не знають. А селяни пояснили просто: “Бог врятував...”

Олена Колядина,
Вологодська обл. Газета “SОS” №3, 2000р.

 

Коментар медиків

В інституті імунології засумнівалися, чи таке взагалі можливе: “В колодязі з крижаною водою дитина повинна була померти від переохолодження! За пів години.” Але факт залишається фактом: вона навіть не простудилася.

“Медицині відомі випадки, коли людина не гинула після тривалого перебування у воді - але не крижаній, а холодній: плюс 8-10 градусів. Такий феномен пояснюється тим, що в організмі, який попав в екстремальну ситуацію і зазнав стресу, відбувається потужне виділення імуноглобуліну, в результаті чого тимчасово підвищується імунітет. В даному випадку сплеску захисних сил організму могла сприяти посилена молитва - як сильний психологічний чинник”.

Ганна Добрюха
“Комсомольська правда”

 

На початок сторінки

Первая мойка номер один Автоматическую нано мойка koch Одесса качество