Світло Православ'я
    Видання Львівської єпархії Української Православної Церкви
 

Інтернет-версія газети
"Світло Православ'я"

Архів номерів

  
№3 (65)  2000 р.

Анонс номера

Зміст номера:

3 березня - початок Великого посту

Сповідь

Ім'я зброї - гріх

Телегонія та значення таїнства шлюбу

В'язні Вартової Башти, або Армагеддон через "Свідків Єгови"!

Секта "Свідки Єгови" в Австрії протестує проти нового закону

На допомогу вчителю "Християнської етики"
Писанка  (сценарій для святкового ранку)

Дитяча сторінка
Колодязь Мудреців

Що душа бачить на "тому" світі?

Молитва як особливий стан людини

З усього світу...

 
 
 

Газета
"Світло Православ'я"

Засновник і видавець:
Львівське єпархіальне управління Української Православної Церкви.
Реєстраційне свідоцтво
КВ-975.
Виходить з 1.01.1994р.

Редакційна рада:
протопресвітер Василій Осташевський,
священик Андрій Ткачов,
Анатолій Шевченко,
Оксана Костенко

Адреса редакції:
79008, м. Львів,
вул. Короленка, 3.

Веб-дизайн:
Олександр Денисюк
E-mail:
tarasiy@compclub.lviv.ua
 


 

Інтернет-версія газети `Віра і культура`
 

 
    

ІМ'Я ЗБРОЇ - ГРІХ

Во ім'я Отця і Сина, і Святого Духа!

Є могутня зброя, використання якої не вивчається у Військових Академіях, але яку сміливо пускають в хід хитрі завойовники всіх часів.

Гріх - ім'я цієї зброї. Гріховні немочі, вади, схильності ворога, якщо їх використати вчасно, наносять більшу шкоду, ніж зброя масового знищення.

Грошолюбство, блуд, гордість - це клавіші, на які майстерно натискає диявол. Багатьом він нашіптує свої поради.

Європейці, колонізуючи Північну Америку, воювали з індійцями не тільки пістолетом, але й горілкою. Великою мірою, завдяки нечесній торгівлі та споюванню туземців, останні опинилися в резерваціях. Батько Олександра Македонського - Філіп, знаючи силу грошей, говорив, що не меч, а осел, навантажений золотом, відкриває йому браму будь-якого міста.

Велику кількість подібних прикладів може дати Всесвітня історія війн. Але все це - війни земні. Існують війни духовні.

* * *

Величезна, непереможна, керована Богом маса народу Ізраїльського просувалася до кордонів Палестини. Ослабіли серця і затремтіли коліна навколишніх народів. “Як зупинити Ізраїль?” - думали і радилися вожді та князі. Валаам - великий провидець - запропонував воювати не мечем, а розпустою (Числ. 31, 16).

Мадіамські жінки, розпусні і безсоромні, спокусили мужів Ізраїля. Народ почав блудити, а потім - поклонятися богам Мадіамським (Числ.25,1). Господь розгнівався на народ Свій і вже не меч ворога, а гнів Божий почав знищувати євреїв.

* * *

Тут не тільки історія, тут - наука для нас. І ми - народ Божий, що очолюваний Ним Самим, іде до Небесного Царства. “Як зупинити нас?”, - думає диявол. І вже не тюрмами, не таборами, а блудом зупиняє нас ворог. Газетні кіоски, кінотеатри, телевізори стали тими “хитрощами Мадомітянськими”, де умілі блудниці завойовують наше серце.

Що ж, поки що план здійснюється. Народ зупинився, народ впав у блуд. Гнів Божий ось-ось запалає, а може уже й запалав...

* * *

Фінеєс - внук Аарона, пройнявся гнівом на блудників. Коли один з євреїв зухвало, на очах старійшин, пішов з жінкою до намету, Фінеєс заколов їх обох: чоловіка та жінку “в чресла її”, тобто в те блудне чрево, яким спокушувала людей. Сталося диво. Бог, Який сказав “Не убий”, вгамував свій гнів на Ізраїля, благословив Фінеєса та його сім'ю священством. “Вмінивши йому в правду” (Пс.105), так сказано про цього чоловіка.

* * *

І це не просто історія. Це - урок для нас. Гнів, який є в нас, як одна з сил душі, треба спрямовувати на гріх. Щоб, по милості Божій, ми гнівалися не на ближнього та домашнього, а на спокуси та помисли, і тим стали б справжніми воїнами Христовими.

Може дасть Господь такого Фінеєса, який введе цензуру для преси та телебачення? Може дасть Господь нам “розум спасіння”, щоб по дорозі до Небесного Єрусалиму не зупинятися нам в шатрах Мадіамських.

Гнівайтеся на гріх, браття. Беріть спис молитви і у воротах свого серця заколюйте спокусниць, тобто помисли гріховні.

Господь, що укріпив та благословив Фінеєса, нехай укріпить і нас з вами.

Амінь.

Священик Андрій Ткачов,
м. Львів

 

На початок сторінки