Світло Православ'я
    Видання Львівської єпархії Української Православної Церкви
 

Інтернет-версія газети
"Світло Православ'я"

Архів номерів

  
№1 (63)  2000 р.

Анонс номера

Зміст номера:

Святий апостол, первомученик і архідиякон Стефан

Про новий і старий стиль

Високопреосвященніший Василій,
архієпископ Запорізький і Мелітопольский

"Яким я бачу Православ'я в третьому тисячолітті"

Хресний хід викликає дощ

Сила храму

...і от сіті діавола ізбави мя

З усього світу...

Новозбудований храм у Жовкві

Чому так чиниш, брате?

Зірка Пана замість Вифлеємської та фальшивий Миколай

Що душа бачить на "тому" світі?

Нехай покарає мене святий Миколай...

Дух і буква

Свята ніч

На допомогу вчителю "Християнської етики"
ВЕРТЕП

 
 
 

Газета
"Світло Православ'я"

Засновник і видавець:
Львівське єпархіальне управління Української Православної Церкви.
Реєстраційне свідоцтво
КВ-975.
Виходить з 1.01.1994р.

Редакційна рада:
протопресвітер Василій Осташевський,
священик Андрій Ткачов,
Анатолій Шевченко,
Оксана Костенко

Адреса редакції:
79008, м. Львів,
вул. Короленка, 3.

Веб-дизайн:
Олександр Денисюк
E-mail:
tarasiy@compclub.lviv.ua
 

 
    

...і от сіті діавола ізбави мя

Пам'ятаєте казку про Гулівера - як він потрапив у країну ліліпутів, і вони обплутали його тоненькими ниточками настільки, що Гулівер не міг рухатись. Так сьогодні навколоземний простір оповитий павутиною Інформаційних систем.

Ніхто не стане заперечувати, що Земна куля - живий організм. Досконалий. Тепер уявіть себе цим організмом. Якщо на вашому тілі заведуться паразити - ви будете їх витрушувати, маститись мазями і кремами... Якщо ці паразити будуть “виїдати печінку”, “сверлити мозок”, “пити кров” - ви будете захищатись. То чому homo-sapiens (людина-розумна) думає, що Земля не буде захищатись від свого паразита? Сучасна людина є таким паразитом на Землі, бо всі зусилля “цивілізованої” людини направлені на задоволення своїх примх, які все більше віддаляють людину від Творця. Людина створила собі нового ідола - Internet.

“Виникнення комп'ютерів, в тому числі персональних, їх проникнення у всі сфери людського буття відбулось дуже стрімко. Протягом життя одного покоління людей змінилось кілька поколінь комп'ютерів і в тому - вся парадигма цивілізації: ми переступили з індустріальної цивілізації в інформаційну. Людство ще не встигло усвідомити всі наслідки цього планетарного явища не лише у технологічному, але й в соціологічному, і тим більше, в духовному аспектах.
Сучасні комп'ютерні технології дозволили накопичувати інформацію, компактно зберігати її, опрацьовувати, вилучати, обновлювати або знищувати. Інформаційні системи переросли у сіті, а ті в свою чергу породили гігантську загальнопланетарну інформаційну павутину - Internet.”

    (з виступу Білецької І.П. на міжнародній церковно-світській конференції “Людина на порозі третього тисячоліття”).

* * *

Internet - це не просто науковий винахід, це явище.

При допомозі Internet ви можете переглянути цікаву передачу, прочитати книгу, поспілкуватись з приятелем, зробити покупки (однаково просто можна замовити одяг, їжу чи продажну жінку...), є незліченна кількість послуг, які можна отримати при допомозі цього винаходу. Про Internet можна писати дисертації. Людині, котра незнайома з цим явищем і пояснити важко, що це таке.

Для тих, хто не знає: це щось на зразок двостороннього телебачення. Маєте комп'ютер, який підключено до мережі Internet - зможете проникнути у будь-який куток світу і залишити там (на сторінках іншого комп'ютера) своє послання. Хто має свою сторінку в Internet може розміщувати в ній все (!) що захоче! Відео, аудіо, текстову інформацію.

Навіть не можу уявити, як обрахувати чи обміряти, чи осягнути той об'єм інформації, яка міститься в комп'ютерних системах. Великі об'єми інформації вузькоспеціальної, фахової, потрібної для службового користування, і цікавою вона може бути лише для конкурентів.

Як вогонь обігріває або палить; як вода є умовою для життя, а може стати засобом для знищення людства, так будь який винахід можна повернути на зло і на користь. Залежно від того, який розум ним користується:

“...ще більші об'єми неправдивої, свідомо шкідливої, аморальної інформації і шумів (зайва інформація), яка ніким не обмежена і ніякими “електронними цензорами” не зведена до мінімуму. Таким чином, відбувається накопичування без певної мети.
Густина (щільність) екранної інформації (комп'ютер, телебачення), вірогідно, незабаром підійде до критичної маси - коли кількість ніким незатребуваної інформації можна буде прирівнювати до екологічно шкідливих відходів виробництва. Однак, “сміття” в інтелектуальній і духовній сфері не є менш шкідливим за технологічні відходи.
“WWW” - World Wide Web - в перекладі з англійської - всесвітня павутина (одна з найбільш привабливих служб Internet)”
(з виступу Білецької І.П.)

Земну кулю і навколоземний простір оповито цією павутиною і уявіть собі, що ця павутина стала видимою, відчутною на дотик (наче ниточки). Додайте до павутини радіосигнали різної частоти і потужності, які перехрещуються і спрямовані в різні напрямки (їх ниточками вже не назовеш, скоріш вони схожі до струменя, що виходить з пульверизатора). Для кращої наочності пофарбуйте їх у різні кольори... Щось фантастичне постане в нашій уяві. Це, якщо подивитись на Землю з космосу. (Хоча й туди ми вже проникли).

Але ж ми живемо в просторі, який наскрізь пронизаний променями чужої, непотрібної для нас інформації: радіо, телебачення, телефон, Internet - вони не просто є засобами інформації, технологічним інструментом у виробничому процесі, вони стали засобами впливу на людську свідомість. Художня привабливість екранів призводить до своєрідного психологічного полону. Нам постійно бракує “шумового фону” - хтось не може без телевізора, а хтось мусить постійно чути голос радіо. Простежте за своєю поведінкою. Як часто ми вмикаємо телевізор “просто так”, навіть не подивившись у програму передач! Як часто телевізор говорить в нікуди. Молоді люди зрослись з “плейєрами” - кишеньковими магнітофонами.

Наркотик? Наркотик!

Це спілкування живого з неживим - за своєю внутрішньою суттю протиприродне. Як все це впливає на підсвідомість людини?

Якщо ми не бачимо земного тяжіння, ще не означає, що його немає. Ми його відчуваємо своїм тілом. Це просто. А от відчувати руйнівний вплив на організм людини всіх цих коливань і випромінювань ми не можемо, та ми можемо, знаючи про них, молитись:

“Мати Божая Пречистая, воззри на мя грішного, і от сіті діавола ізбави мя, і на путь покаянія настави мя...”

І слова Покаянного канону наповняться новим змістом.

Оксана Костенко,
м. Львів

 

На початок сторінки