Світло Православ'я
    Видання Львівської єпархії Української Православної Церкви
 

Інтернет-версія газети
"Світло Православ'я"

Архів номерів

  
№1 (63)  2000 р.

Анонс номера

Зміст номера:

Святий апостол, первомученик і архідиякон Стефан

Про новий і старий стиль

Високопреосвященніший Василій,
архієпископ Запорізький і Мелітопольский

"Яким я бачу Православ'я в третьому тисячолітті"

Хресний хід викликає дощ

Сила храму

...і от сіті діавола ізбави мя

З усього світу...

Новозбудований храм у Жовкві

Чому так чиниш, брате?

Зірка Пана замість Вифлеємської та фальшивий Миколай

Що душа бачить на "тому" світі?

Нехай покарає мене святий Миколай...

Дух і буква

Свята ніч

На допомогу вчителю "Християнської етики"
ВЕРТЕП

 
 
 

Газета
"Світло Православ'я"

Засновник і видавець:
Львівське єпархіальне управління Української Православної Церкви.
Реєстраційне свідоцтво
КВ-975.
Виходить з 1.01.1994р.

Редакційна рада:
протопресвітер Василій Осташевський,
священик Андрій Ткачов,
Анатолій Шевченко,
Оксана Костенко

Адреса редакції:
79008, м. Львів,
вул. Короленка, 3.

Веб-дизайн:
Олександр Денисюк
E-mail:
tarasiy@compclub.lviv.ua
 

 
    

ХРЕСНИЙ ХІД ВИКЛИКАЄ ДОЩ

29 липня газета “Акцент” розповіла про справи фермерського господарства “Заріччя” на чолі з козаком Олександром Ісаєвим. Колишній колгосп у Приазов'ї розвалився, хтось пішов на паї, а хтось створив нові господарства. Не будемо стомлювати читача показниками роботи фермерів. Їм важко, але справа усе ж рухається. Одна біда була цього літа - посуха. Але, виявляється, і проти неї є засіб, і ще який - випробуваний століттями. Коли кореспондент газети розмовляв з Ісаєвим, той сказав йому, що на полях господарства нещодавно був проведений Хресний хід на чолі зі священнослужителями Коньковського храму. Люди, як сказав козак, у розпачі від посухи зважилися на такий крок.

Ну і що ж? Не встиг кореспондент закінчити свою розмову з фермером, як на півдні, із боку моря, почувся далекий гуркіт грому. “Потім, - пише він, - з'явилися хмари, закрили половину небокраю, різкий вітер захитав дерева. Щоб не опинитися під дощем, встиг добігти до магазину села Іванівка. І тут грянула злива. Грім, блискавки. Небо закрилося і протягом години над землею і дахами будинків стояв туман - такими рясними були потоки води... Душу заполонило почуття радості і урочистості. Є такий вираз - іменини серця. Напевно, саме це я і відчував. І не тільки я. Коли пройшов дощ, жителі сіл Іванівка, Коньково, Радянське, Зорі вийшли на вулиці і привітно посміхалися одне одному. Таке раніш бувало в день першотравня і майже не буває зараз... Я ще думав про те, чому природа змилостивилася саме над десятком сіл, що лежать по Грузському Еланчику. Буває ж таке... ”

Так закінчує свій репортаж Борис Хвастиков. Питання поставив, а відповіді, на жаль, не знайшов. Адже не природа змилостивилася, а Господь дарував Свою милість і послав дощ за молитвами селян. Так би усім частіше зауважувати такі, як вони думають, “збіги обставин” і приходити до логічного висновку, що допомогу варто просити не у вищих інстанціях, а у Вишніх - у Господа нашого Ісуса Христа, Матері Божої і святих угодників Божих. Тоді і з хлібом були б, і з піснею.

“Донбас Православний”, № 11, 99

 

На початок сторінки

купить двери страж